Життєві історії
– Як будеш їхати, не забудь купити ковбасу, а решта все у мене є, – каже мені мама. – Так я уже купила, таку як ти любиш, не
– Хочу я, Вірочко, з тобою Великдень зустріти, – каже мені Михайло і запрошує мене до себе в село. – Я б з радістю, Михайле, але ти знаєш,
У нас багато років була дружня сім’я і я ніколи й подумати не могла про те, що квартира наших мами й тата стане каменем спотикання між мною та
– Мова йде про ваших внуків, Анно, ви ж не вижене їх. Та й моя Уляна не винна, що ваш син собі іншу знайшов, – каже з докором
– З вас чотириста гривень, – не відводячи очей від касового апарата сказала Марійка, продавчиня в місцевому магазині. – Аж чотириста? – заметушилася старенька на касі, і як
Цей Великдень був для Дмитра особливим, він давно планував, що в цей день явиться своїм дітям, яких, за волею долі, покинув давно. 20 років тому Дмитро мав щасливу
– Виходить так, що поки мій син добрі гроші заробляв, був потрібен усім – і дружині своїй Ірині, і синові рідному своєму! – розпачливо розповідає всім своїм рідним
– Мамо, а як ти на це дивишся, що до нас в неділю Вадим прийде? – питає мене дочка. – В цю неділю? – здивувалася я. – Так
Минулого тижня приїхав мій рідний старший брат з Києва. Як він вміє робити, навіз нашим батькам всякої всячини, одягу якогось модного, татові нашому якийсь спортивний костюм модний та
Який же то сумний Великдень, коли в хаті ти сама, – думала Анна, намагаючись приготуватися до свята. Але коли нема для кого готувати, то й робити нічого не