Ти маєш нас зрозуміти, ми молоді, хочемо цікаво відпочивати, а не сидіти з тобою в хаті, – сказала мені донька по телефону, виправдовуючись за те, що вони мене саму залишили на Різдво. “Якби ще хоч гроші давала, то поїхали б”, – сказала невістка, яка стояла з моєю донькою десь поряд, і була впевнена, що я її не чую. Та, на жаль, я почула, і дуже засмутилася, коли вони всі почали дружно сміятися
– Ти маєш нас зрозуміти, ми молоді, хочемо цікаво відпочивати, а не сидіти з тобою в хаті, – сказала мені донька по телефону, виправдовуючись за те, що вони
Син мій багато років їздив на заробітки і збудував великий дім. Але невістка постійно відтягувала переїзд. Коли все було готово, я приїхала до них, щоб на все подивитися. Я була вражена: будинок справді величезний, один із найбільших на їхній вулиці, а може й у всьому селі. Та на моє велике здивування, Галина накрила стіл у старій хаті, а нову розкішну оселю показала мені як музей. Я запитала, коли ж вони нарешті переїдуть, але Галина відповіла, що «ще встигнемо переїхати». Мовляв, їм зручніше жити в старій хаті: там і опалювати легше, і все звичніше
Моя невістка, напевно, ніколи не зміниться. Чотири роки тому не стало мого сина, і я досі відчуваю біль втрати. Мені дуже шкода його – все могло б бути
Мамо, нам гроші потрібні, можна ми до тебе сьогодні в гості заїдемо? – питає мене донька напередодні Водохреща. – Заїжджайте після Служби, – кажу. – Я планую в церкві воду освятити, а потім вдома буду, стіл накрию без проблем, бо ж повний холодильник їжі. – Дякую, мамо, будемо десь під обід. Але з нами будуть і батьки Сергія. Ти ж не проти? – питає. – Не проти, звичайно, це ж свята, нехай свати теж приходять, – відповіла я. Я поставила слухавку і присіла на диван. На Різдво я до доньки в гості ходила, то навіть згадувати не хочу той прийом, настільки мені неприємно
– Мамо, нам гроші потрібні, можна ми до тебе сьогодні в гості заїдемо? – питає мене донька напередодні Водохреща. – Заїжджайте після Служби, – кажу. – Я планую
– Христино, ну годі тобі, всі свята просиділа вдома. Давай вийдемо в місто, до центральної ялинки прогуляємося, а то свята закінчуються, а ти її навіть не бачила, – наполягала найкраща подруга Ольга. Та Христина як завжди відмовлялася, вона давно нікуди не виходила, їй подобалося сидіти вдома. Та Ольга була наполегливою, вона купила собі нові зимові чоботи, і мала настрій в них прогулятися, наче відчувала, що саме сьогодні почнуться дива
– Христино, ну годі тобі, всі свята просиділа вдома. Давай вийдемо в місто, до центральної ялинки прогуляємося, а то свята закінчуються, а ти її навіть не бачила, –
Наталка була рада, що свати у неї чудові. Вчора вона розмовляла з ними по телефону, і вони казали, що все зроблять, а вона допоможе фінансово. «Замовляйте все, що хочете, я заплачу, мені для Вірусі нічого не шкода», – запевнила Наталка. – «Головне, щоб ви організували все, бо вас двоє, а я одна». До сватання Наталка готувалася ретельно, адже з сватами вона говорила лише по телефону, а тут треба було особисто познайомитися, і показати себе з найкращої сторони. У визначений день в двері їхньої квартири подзвонили, і коли Наталя відчинила, то обімліла – позаду приємної миловидної жіночки, яка була очевидно свахою, стояв сват, і це був… Юрій
Наталка була нареченою не восени, коли зазвичай найбільше весіль, а навесні. Весело грали музики, і здавалося, що весь світ радіє її щастю. Але без сумних ноток не обійшлося.
Цього року, на свій ювілей, я вирішила запросити своїх сестер з чоловіками, але дочка категорично відмовилася. Казала, що не хоче гостей, мовляв, в хаті мало місця, і, якщо мені хочеться побачити родичів, то можна зустрітися в кафе. Я засмутилася, бо думала, що маю право запросити рідних, та виявилося, що ні. Зрештою, я нічого не святкувала. Донька з зятем мені навіть не привітали, вони зібралися і пішли кудись в гості. Сказати, що я засмутилася – це нічого не сказати. Але тут приїхав Іван – мій син. Я ніяким чином не привертала до себе увагу, але син помітив мій сум і зрозумів, що сталося
Мій день народження на початку січня. Цього року мені виповнилося 60 років, і це справжній ювілей. Адже я все своє життя старалася як могла, віддала свої найкращі роки
Світлана вирішила піти на Святу Літургію на Йордан, адже багато років не була вдома. Серед натовпу раптом Світлана помітила жінку, яка дуже нагадувала її колишню свекруху, але ця жінка виглядала значно старшою. Більше того, якби це була її свекруха, вона б точно всіх розштовхала і першою набрала б води у свій глечик, а ця спокійно стояла позаду і чекала своєї черги. Та коли Світлана уважніше придивилася, то зрозуміла, що це таки була її свекруха, тому вона вирішила підійти до неї першою
Світлана вирішила піти на Святу Літургію на Йордан, адже багато років не була вдома. Вона оселилася в Німеччині, і хоча її нове життя там склалося добре, далекий від
Зранку Олександр збирався на важливу зустріч, однак, після кількох теплих днів в січні, прийшли справжні йорданські морози. На термометрі стояло мінус 18. Він дуже поспішав, бо хотів все встигнути, і провести вечір разом з дружиною. Вони з Мартою лише недавно одружилися, і Олександру хотілося в Святвечір бути з своєю молодою дружиною. До того ж, Марта попередила, що до них приїдуть її батьки, і просила чоловіка не запізнюватися. Олександр дуже старався все встигнути зробити, бо знав, що запізнюватися не можна, адже тесть з тещею і так його недолюблюють, але в той день усе пішло шкереберть
Зранку Олександр збирався на важливу зустріч, яка мала вирішити долю його нового проєкту. Однак, після кількох теплих днів в січні, прийшли справжні йорданські морози. На термометрі стояло мінус
Я наважилася прийти на весілля доньки з італійцем, адже вважала, що маю на це право, адже з чоловіком я давно розлучена, за свій кошт зробила це весілля, а на весілля доньці я подарувала квартиру, а Патриціо аж тисячу євро від себе дав. Дочка моя знала, що я в Італії з чоловіком живу, бо не раз до нас приїжджала, і Патриціо приймав її у себе вдома. Та вона не сподівалася побачити Патриціо у себе на весіллі. А я навпаки, сподівалася, що вона його запросить. Дочка цього не зробила, але оскільки ми не з пустими руками прийшли, то я вважаю, що нічого поганого я не зробила, коли прийшла з теперішнім чоловіком
– Та ти мене осоромила, навіщо ти з ним до мене на весілля заявилася? – з претензіями заявила мені донька. Вона аж надто образилася на мене за те,
На своє весілля син покликав батька з мачухою, а мене, рідну маму, ні. Він прямо сказав, щоб я не приїжджала, бо незручно його татові буде поряд з двома дружинами. Я тоді гроші передала через родичів, а сама не приїхала, не хотіла синові свято зіпсувати. А в день весілля сина я весь час проплакала, бо мені було дуже образливо. І не зважаючи на все це, я продовжувала спроби налагодити стосунки з сином. Та він вперто не хотів цього робити, батька свого він з дитинства більше любив. Та нещодавно син мене здивував, майже перед самим моїм від’їздом в Іспанію він мені зателефонував і сказав, що він з дружиною таки до мене в гості прийдуть
Приїхала я на Різдво додому і так засмутилася, що словами не передати. Виходить так, що будинок є, гроші є, а я тут нікому не потрібна, бо і в

You cannot copy content of this page