В суботу я весь день провозилася на городі, збирала урожай. Дякувати Богу, все гарно вродило, і картопля, і морква, і буряк, помідорів я також кілька відер зібрала. Вирішила я, що в неділю після церкви до сина поїду, привезу їм трохи домашніх продуктів. Але переступивши поріг його дому, я неабияк засмутилася. Моєму обуренню немає меж. Навіть образа з’явилася на своїх синів. – А ти що тут робиш? – не витримала я, коли побачила на кухні у сина свого колишнього чоловіка. Невістка його якраз варениками пригощала, а син відраховував батькові гроші
В суботу я весь день провозилася на городі, збирала урожай. Дякувати Богу, все гарно вродило, і картопля, і морква, і буряк, помідорів я також кілька відер зібрала. Вирішила
В той день Наталя затрималася на роботі і не встигла приготувати вечерю, через що Євген неабияк розлютився, адже вже звик до того, що щовечора на плиті його чекає щось смачненьке. Наталя спробувала пояснити, що вона залишилася на роботі понаднормово, щоб більше заробити, але чоловік не захотів її слухати, бо хотів їсти. – А ти заробив на ту вечерю? – не витримала Наталя. – Я так і знав, що тобі лише гроші від мене потрібні. Ти що, через статки мої за мене заміж вийшла? А як же твоя обіцянка – і в багатстві, і в бідності мене любити? В той вечір Наталя зібрала свої речі і пішла від чоловіка. Якою б сильною не була любов, але якщо немає взаєморозуміння, то почуття гаснуть
– Тобі лише гроші подавай! Не можеш викручуватися як інші жінки це роблять? Їхні чоловіки, напевно, теж мільйони додому не приносять, але на столі їх вечеря точно чекає,
Якось я помітила, що у мого чоловіка з картки банк стягує великі суми. Стала я питати у нього – що це таке, а він зізнався, що брав дуже великий кредит і тепер його сплачує. Сказати що я була ошелешена, це нічого не сказати. На що він брав ці гроші? Він що – машину купував, чи ремонт робив? Чи бодай яку техніку додому придбав? Нічого. Але ж на що він витратив ці гроші? Звичайно, я закотила сцену. Чоловік, замість того, щоб щось мені пояснити, зібрав речі і пішов із дому
– Ти знову вчора прийшов пізно додому, Павле, може поясниш, в чому справа? – намагалася я з’ясувати хоч щось, але в мене складалося враження, що все це як
Я думала, що мій 35-річний ювілей стане для мене найщасливішим днем в житті, адже я сама собі купила машину, нову з салону. Але моя свекруха умудрилася все зіпсувати. Вона і сама пішла з мого дому без нічого, і мене з осадом залишила. Ще й чоловік на наступний день зібрав речі і сказав, що він іде від мене
А так все гарно починалося! Я думала, що мій 35-річний ювілей стане для мене найщасливішим днем в житті, адже я сама собі купила машину, нову з салону. Але
Не встигла я і поріг рідного дому переступити, як донька заявила мені, що має до мене розмову. – Ти ж сама бачиш, що краще нову квартиру мені віддати. Ми без тебе не влаштовували переїзд, але зараз, за кілька днів з твого дозволу ми переїдемо. Від несподіванки я і не знала, що сказати, але донька швидше не питала, а ставила мене перед фактом – вони збираються переїхати в нову квартиру, яку я для себе купувала, а мені залишиться стара
– Нам поговорити треба, мамо, – каже мені донька, не встигла я і поріг рідного дому переступити. – Ти ж сама бачиш, що краще нову квартиру мені віддати.
Все життя я жила з мамою, до моменту, як минулого року вона вийшла заміж і я не знайшла спільної мови з вітчимом. Тоді я переїхала до свого рідного батька. Житлові умови у нього не найкращі, але принаймні мені у нього спокійніше. І так сталося, що мені перейшла невелика квартира в центрі міста від моєї бабусі. Вона багато років жила самотньо, не спілкувалася ні з татом, ні з нами, а коли її не стало, то виявилося, що з якихось нікому невідомих причин своє житло вона записала на мене. Але тут об’явилися мої родичі – мама і сестра, і стали мене переконувати, що цю квартиру я маю віддати сестрі
– Якщо бабуся записала квартиру лише на мене, значить, вона так хотіла, і моя сестра тут ні до чого, – пояснюю я родичам, але вони наче зговорилися, і
Одного разу я зранку пила каву в кафе, а потім вийшла і сіла в свою машину, бо треба було їхати на роботу. І в цей момент мене помітив мій колишній чоловік. Після цього він став засипати мене букетами квітів в надії, що я його пробачу і що ми знову будемо разом. У нього справи не вельми йдуть, і він не сподівався, що я за цей час не лише не пропаду без нього, а ще й так піднімуся. Сергій дарував квіти, казав, що закохався в мене ще раз, що хоче жити зі мною і нашими дітьми разом. Та коли він зрозумів, що назад дороги немає і я його не прийму ні за що, він змінив тактику
– Віро Андріївно, вам доставка, – каже мені Ніна, моя помічниця. – Знову квіти? – питаю. – Так, ще більший букет, ніж того разу. Ой, Віро Андріївно, щаслива
Після розлучення я була в розпачі, не розуміла, за що мені тепер братися, як жити далі. Потім мені запропонували їхати за кордон, в Італію на заробітки, і я погодилася, хоча раніше ніколи про це навіть не думала. В Італії моє життя так круто змінилося, що я і сама не вірю, що так буває. На першій же своїй роботі я познайомилася з дуже хорошим чоловіком, за якого згодом я вийшла заміж. Та мій колишній чоловік заспокоїтися не може, хоче, щоб я тепер нашому сину квартиру придбала
– Старшому сину я квартиру купив, то молодшому вже ти, Зіно, маєш житло придбати, – заявив мені мій чоловік, тепер уже колишній. А мені так прикро було все
Я одружений вже майже рік, а мама ще вірить, що я Тетяну покину, бо вона впевнена, що я вартий кращої долі. Я привів дружину до нас додому, мама влаштовує такі сцени, що я її просто не впізнаю, і не уявляю, чого вона добивається. Якось ми з Тетяною обідали, і вона клала мені в тарілку котлети. В цей час на кухню зайшла мама і дружина запропонувала їй обідати разом і дала чисту тарілку, але не поклала до неї котлети, а просто сказала: “Беріть”. Мама взяла, але вважала таке звернення образою і перестала з Тетяною розмовляти
– Вирішуй, синку, або я, або вона, – заявила мені якось мама. Вона ніяк заспокоїтися не може, я одружений вже майже рік, а мама ще вірить, що я
Додому у відпустку я приїхала всього кілька днів тому, а вже встигла тут надивитися на все, і помилки свої я зрозуміла. Мені в Італії не одна заробітчанка казала, що не можна так сліпо вірити дітям, але я себе завжди заспокоювала, що у мене діти хороші, надійні, не такі як у інших. Так от, подивилася я на всю цю ситуацію і передумала гроші дітям давати, так їм і сказала, що жодного євро не дам більше. Діти дуже засмутилися, а найбільше – молодша невістка, яка зараз дитину чекає, і мій син їй пообіцяв, що як я приїду, то ми купимо їй невелику машину, щоб їй з дітьми було зручніше в село і з села їздити. Та я рішення свого не зміню, я розумію, що сама на старість ні з чим залишаюся, треба хоча б собі однокімнатну квартиру купити
– Не хвилюйся ти так, Маринко, тобі не можна. Мама дасть гроші, завжди давала, і зараз дасть. Просто вона приїхала, і ще не звикла до нових умов, –

You cannot copy content of this page