Мене свекруха не прийняла від слова зовсім, так прямо і сказала, коли ми одружувалися, що вона мене бачити не хоче. Я особливо їй і не нав’язувалася, а навіщо, мені від неї нічого не треба. Нещодавно у нас із чоловіком народилася спільна дочка. Бабуся на її народження ніяк не відреагувала – ні поздоровлень, ні подарунків, нічого. Я сприйняла це спокійно – не хоче, то і не треба. Але останнім часом мама чоловіка дуже змінила свою стратегію поведінки. Вона захотіла зі мною родичатися. Запрошує постійно мене до себе в гості, каже, що не варто «ховати» онучку від неї, і плюс потрібно познайомити нашу дочку із сином чоловіка від першого шлюбу, адже вони рідні брат і сестра
– Чому ти так вперто не хочеш їхати до моєї мами? Адже вона нас чекає, – каже мені чоловік. – Ми маємо її уважити, це ж не важко.
Зустріч з майбутньою свахою мене лякала, адже я розуміла, що ми їм не рівня. Але Дмитро зробив пропозицію Світланці, і треба було зустрічатися з його родичами, щоб обговорити деталі весілля. Ми домовилися, що сваха приїде до нас в село, і ми про все поговоримо. Та цієї розмови я боялася, донька мені сказала, що дідусь Дмитра виступив проти того, щоб він з Світланкою одружувався, бо він вважає, що моя донька з ним лише через гроші. Дідусь заявив, що якщо Дмитро не відмовиться від Світлани, то не отримає від нього ніякої спадщини. Після цього я ще більше стала хвилюватися, бо як уявила, що сваха приїде і на власні очі побачить як ми бідно відносно них живемо, то і вона стане проти цього весілля
До приїзду свахи я готувалася так, наче до мене в гості має англійська королева завітати. Я наслухалася про Олену Вікторівну стільки всього, що і не уявляла, як я
Я в сім’ю сина ніколи не вмішувалася, сподівалася, що все буде добре. Але дива не сталося, син нещодавно пішов з сім’ї. У нього і справді є інша жінка, яка ще не була заміжньою, дітей теж не має. Живуть вони у тієї жінки, її звати Ксенія, і в неї є своя квартира. Я особисто з нею ще не знайома, тому нічого про неї сказати не можу. Проблема от в чому – свати наполягають, що я маю залишити невістку з внуками в своїй трикімнатній квартирі
– Вибачте, свахо, але квартиру ви маєте моїй доньці залишити. Уляна не винна, що ваш син собі іншу знайшов. А куди вона зараз з двома дітьми піде? –
Оксана була у шлюбі 4 роки. До весілля її наречений не показував свій характер, а проявив себе лише після того, як дитина народилася, і Оксана в декрет пішла. Її чоловік став контролювати всі її витрати, дійшло до того, що сестра не могла купити собі навіть цукерки, бо чоловік вимагав звіт кожного дня і постійно дорікав їй, що вона марнотратка. Оксана терпіла до останнього, але коли зрозуміла, що нічого не зміниться, то сама подала на розлучення. Я її підтримала, бо з таким чоловіком їй життя не було
– Ти, Тетянко, вибач, але квартиру нашу ми твоїй сестрі подаруємо, – виправдовуються переді мною батьки. – Оксанці важко, вона сама дитину виховує. Мої батьки постійно шкодують сестру,
Коли в моєму житті склалася непроста ситуація, я навіть не уявляла, що може прийти на допомогу практично чужа мені людина. Тепер я визнаю, що несправедливо ставилася до Марії, бо вона мені так допомогла, як ніхто з родичів
Коли в моєму житті склалася непроста ситуація, я навіть не уявляла, що може прийти на допомогу практично чужа мені людина. Тепер я визнаю, що несправедливо ставилася до Марії,
Додому я приїжджаю лише раз у рік, на місяць влітку. В минулому році я була у липні, а цього разу я в серпні приїхала. З собою я привезла 10 тисяч євро. Як би це дивно не звучало, але я досі не маю свого житла. Все, що у мене є – це стара двокімнатна квартира, в якій ми колись жили. Весь цей час я здавала її квартирантам, і вона в дуже занедбаному стані. Взагалі, я б хотіла жити за містом, у власному будинку, але я не мала необхідної суми, щоб його придбати. А зараз підвернувся хороший варіант – моя знайома, теж заробітчанка, продає будинок за містом. Я хочу його купити, а моя донька проти
– Свої обіцянки треба виконувати, так що, мамо, ми розраховуємо на тебе, – сказала мені Зоряна, моя донька. Мова йде про те, що в минулому році я приїхала
Мама вирішила, що свою трикімнатну квартиру вона запише не на нас з братом, а в число спадкоємців включить ще й мою доньку. Вона бачила, що мій колишній чоловік нам з дитиною практично нічим не допомагає, тому мама вирішила таким чином нас підтримати. Брату ця мамина ідея не сподобалася, бо він вважав, що житло наших батьків має ділитися на нас двох. – У мене теж є діти, але чомусь мама їх в заповіт не включає, – ображено каже Михайло. Але воля матері обговоренню не підлягає, вона таки вважає, що правильно буде, якщо дві третіх її квартири належатиме нам з донькою, і одна третя брату. Михайло наче змирився, а потім прийшов до нас з пропозицією
– Мамо, рано тобі ще про заповіт думати, навіщо зараз ворушити це питання? Живемо собі та й живемо, в усіх є дах над головою, – намагалася я переконати
Кілька місяців тому Галина одружила сина. Вона заробітчанка, вже багато років в Італії працює. Але як тільки її єдиний син Олег сказав, що буде одружуватися, вона відразу зібралася і додому поїхала, щоб належним чином організувати весілля своєму синові. Тоді Галина не так для сина старалася, як перед своїми родичами хотіла похизуватися, яка вона молодець, скільки всього сама заробила. Галина готова була витратити будь-які гроші на весілля, аби лише все вийшло з розмахом, щоб родичів здивувати, але неочікувано син сказав так, що вони з Олесею проведуть це весілля так, як вони самі хочуть
– І для кого ти стільки подарунків везеш, Галино? Ти ж казала, що не отримають діти від тебе нічого? – питає одна заробітчанка іншу. – Казала, але передумала.
Мій колишній чоловік дуже завинив і переді мною, і перед нашими дітьми, бо після 14-ти років шлюбу, маючи трьох дітей, він заявив, що розлюбив мене і йде до іншої. Але зараз він все зрозумів і хоче помиритися, навіть готовий дітям спадщину дати, та мої сини про батька не хочуть нічого чути
– Ти роби як знаєш, а ми до нього не поїдемо, – в один голос заявили мої діти. – Нам від нього нічого не треба. Мова йде про
Останнім часом зять мені часто телефонує в Італію, і грошей просить. Раніше це донька робила, а зараз її чоловік. Вони обоє вважають, що якщо я заробітчанка, то у мене мішок грошей, і я можу ними розкидатися наліво і направо. Я все розумію, допомогти дитині – це нормально, я заради цього на заробітки і поїхала, але їхні захцянки вже давно перейшли будь-які розумні межі
– Мамо, 500 євро треба, вишлете? – питає мене зять. Останнім часом він мені часто телефонує в Італію, і грошей просить. Раніше це донька робила, а зараз її

You cannot copy content of this page