– Ти, Тетянко, вибач, але квартиру нашу ми твоїй сестрі подаруємо, – виправдовуються переді мною батьки. – Оксанці важко, вона сама дитину виховує.
Мої батьки постійно шкодують сестру, адже Оксана сама ростить дитину. Але справа в тому, що сама вона на життя не скаржиться.
Так, з чоловіком Оксана розлучилася, але у неї немає жодних фінансових проблем. Вона живе в своє задоволення, ні в чому ні собі, ні дитині не відмовляє, і займається розвитком доньки.
Але наші батьки переконані, що вона нещасна, бо на їхню думку, жінка не може бути щасливою без чоловіка. Як на мене, це їхнє переконання застаріле і безглузде, та вони стоять на своєму.
Коли ми збираємося на свята у батьків, то вони щоразу починають голосити, що Оксані дісталася нещасна доля. Вже й сестра нервує. Вона пояснює батькам, що щаслива з тим, що у неї є, але родичі цього не сприймають.
Сестра останнім часом навіть у гості проходити не хоче, адже батьки ставляться до неї як до обділеної життям. Її обурює, що розлучення таким чином позначилося на їхніх стосунках.
Оксана була у шлюбі 4 роки. До весілля її наречений не показував свій характер, а проявив себе лише після того, як дитина народилася, і Оксана в декрет пішла.
Її чоловік став контролювати всі її витрати, дійшло до того, що сестра не могла купити собі навіть цукерки, бо чоловік вимагав звіт кожного дня і постійно дорікав їй, що вона марнотратка.
Оксана терпіла до останнього, але коли зрозуміла, що нічого не зміниться, то сама подала на розлучення. Я її підтримала, бо з таким чоловіком їй життя не було.
Її чоловік спочатку вдавав що гордий. Та коли зрозумів, що вона серйозно налаштована, почав зі сльозами на очах благати її повернутися.
І наші батьки його підтримали, вони теж вмовляли сестру, щоб вона не руйнувала сім’ю. Мовляв, вона має насамперед думати про дитину, адже їй потрібна повноцінна родина.
Сестра все одно розлучилася, вона не хотіла миритися зі своїм чоловіком і правильно робила. Навіщо затягувати, якщо бачиш, що людина не твоя?
Оксана вийшла на роботу, зняла собі окрему квартиру. Для дитини знайшла няню. Зараз у неї дуже добрий дохід, тому вона ні від кого не залежить.
Відтоді минуло 8років. На даний момент Оксана має свою двокімнатну квартиру. Племінниця ходить в школу, тому обходяться вони вже без няньки.
Сестра стежить за собою, відвідує косметолога та гарно одягається, тому виглядає вона чудово. Однак батьки все одно вважають її нещасною та самотньою.
Я не знаю, як можна так говорити побачивши самодостатню і успішну жінку. Цілком можливо, що вона б нічого не досягла, якби й далі жила з чоловіком. А так труднощі змусили її рухатися, і вона багато чого досягла.
Вони їй ще в приклад ставлять нашу двоюрідну сестру, яка сидить у вічному декреті, терпить чоловіка, який постійно додому приходить не дуже тверезий, і перебивається з води на хліб. Вони вважають, що вона щаслива, бо має свою сім’ю.
Я ще не заміжня, але зустрічаюся з одним хорошим чоловіком. Він зробив мені пропозицію, та я не поспішаю, хочу уважніше до нього придивитися, щоб потім як сестра не розлучатися, бо часто так буває, що до весілля чоловік один, а після весілля – ну зовсім інша людина.
Я розумію, чому сестра сердиться, і повністю підтримую її. У неї справді все добре в житті, тому не потрібно її шкодувати. Я впевнена, що вона ще знайде гідного чоловіка, з яким стане щасливою.
Та наші батьки думають по іншому, тому і квартиру свою на Оксану переписали, хоча вона має житло. Мене ж вони залишили без нічого.
Я вважаю, що батьки не праві, а яка ваша думка?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
