Пісні сочники з яблуками. Простий і не дуже дорогий рецепт.
Печиво виходить ароматне, смачне, крихке, тане в роті. Кінцевий результат печива залежить від якості маргарину, бажано використовувати маргарин для пампушок.
Інгредієнти:
Тісто:
борошно – 360 г;
маргарин – 200 г;
цукрова пудра – 60 г;
олія – 3-4 ст. л;
розпушувач – 1,5 ч. л;
сіль – щіпка.
Начинка:
яблука – 2-3 шт.
цедра 1 лимона.
Посипка:
цукор – 3 ст. л.
кориця – 1 ч. л.
Приготування:
В посудину просіяти борошно з розпушувачем, додати сіль-розмішати. Додати маргарин і перетерти в крихту. Всипати цукрову пудру-перемішати. Влити олію і починаєм замішувати тісто. Спочатку тісто буде розсипатися але ми місимо далі.
Воно стане однорідне, м’яке і трохи крихке. Накрити харчовою плівкою і поставити в холодильник, а тим часом готуємо яблука їх краще брати більш кислі. Яблука почистити ,розрізати на половину, Кожну половину порізати на пластинки (як пів місяць) 0,5см товщиною. Змочуємо трохи лимонним соком, додати цедру, перемішати.
Посипка:
Цукор змішати з корицею.
Тісто розкачати на робочій поверхні до 0,5 см товщиною, на злегка присипаній борошном.
Вирізати формою (форму підбирати по діаметру пластинки яблука).
На одну сторону покласти яблуко, загорнути як книжечку.
Одну сторону змастити легенько олією і вмокнути в посипку. Викласти на бляшку застелену пергаментом на відстані один від одного.
Випікати в розігрітій до 175-180 градусів, 20-25 хв залежно від величини печива і вашої духовки. Рада буду, якщо комусь стане в нагоді. Смачного!
Рецепт – Олеся Сем.
Джерело –
Фото – Олеся Сем.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна