Телефонний дзвінок пізно ввечері неабияк насторожив Галину. На екрані висвітився чоловік, і вона поспішила
Дякувати долі, у мене чудова сім’я, люблячий чоловік Дмитро та двоє хороших діток. Я
От я вже всім про це розповіла, ще й тобі теж хочу розповісти, ти
– Нікуди вона від мене не дінеться. Я її чоловік, і моє слово –
– Навіть не знаю, Анно, що мені робити. Патриціо каже, що його терпінню скоро
Я, напевно, з тих людей, яким пощастило мати бабусю і дідуся в селі. Хоч
– Не минуло і пів року як ти про борг згадала, – в’їдливо каже
Я зараз просто ні з ким не можу поговорити, на жаль, знайомі та рідні
– Діти, у мене паркан похилився, треба було б приїхати і полагодити, – кажу
– От і живи тепер з своїми грошима, якщо не хочеш рідній доньці допомогти!