fbpx
Ліда зателефонувала мені в сльозах: «Будь ласка, приїжджай! Я не можу зайти в квартиру, там порожньо і мені дуже страшно.» Я ​​все зрозуміла, все кинула і поїхала на інший кінець міста. Коли ми зайшли в квартиру в найдальшому кутку шафи, виявили пачку листів. Ліда рішуче відкрила конверт і почала читати, з очей текли сльози. Коли вона відкрила останню телеграму, там було лише одне слово. Той вечір я запам’ятала на вcе життя
Ліда зателефонувала мені в сльозах: «Будь ласка, приїжджай! Я не можу зайти в квартиру,
Заповіт було написано на Анну. Тільки вона вступила в права спадкування, як і сама заxворіла. Вся рідня перебралася в будинок багатої бездітної вдoви, кожен при цьому вважав вже будинок своїм, але робити нічого не хотів. Єдиною людиною, яка щиро дбала про стареньку, була Людмила
Багата вдoва. Анна Іванівна була досить багатою жінкою Сама вона ніколи не чого не
Це сталося рік тому, мені на мобільний телефон зателефонувала незнайома дівчина, представившись коханою жінкою мого чоловіка. Вона запросила мене на зустріч, щоб обговорити, що ж робити далі. У призначене місце я прийшла вчасно, я не стала морочилася і була одягнена в звичайні джинси і футболку, волосся було зібране в повсякденний пучок. Мене зустріла фігуриста блондинка в гарній сукні і з тонною макіяжу на обличчі. «Мда, не дивно, що ваш чоловік ходить наліво. Я б теж від такої баби пішла», – вона першою почала розмову. «Подивишся, якою сама скоро станеш», – відповіла я ховаючи сльози
представившись коханою жінкою мого чоловіка. Вона запросила мене на зустріч, щоб обговорити, що ж
Коли моя мама відмовилася сидіти з онуками, я випадково зустріла Анну. По неділях ми часто зустрічалися в парку. Незабаром почали вітатися, спілкуватися. Анна стала для нас дуже рідною. Нещодавно ми купили будинок в передмісті. І запропонували їй переїхати до нас. Коли про це все дізналася моя мама, наша рідна бабуся, прибігла з обуpеннями: -Ви чужу людину до себе в дім забираєте, а про рідну бабусю ви зовсім забули
Не рідна бабуся. – Дорога бабусю! Хоч тобі сьогодні виповнилося далеко не вісімнадцять, повинен
Тієї ночі Жанна поверталася із відрядження. Дорога була далекою та виснажливою. А тут ще й зламався автомобіль. Темінь, безлюдна місцина, холодний осінній дощ — і вона. Дійшла до найближчої невеликої хатки. Постукала в двері. Почулася метушня, врешті клацнув замок і на поріг упав жмуток світла. Жанна глянула на чоловіка й мало не знепритомніла. Через тиждень Жанна звільнилася, зібрала необхідні речі, віддала ключі від квартири сусідці. Знайомі перешіптувалися, що вона збожеволіла. Але Жанні було все одно: вона спішила в маленьке, віддалене село
Від долі ніколи не втечеш. Не дарма так говорять старі та мудрі люди. Варто
Цілий рік Ліза заощаджувала гроші, аби організувати пишне весілля. Свекрухи вона не бачила жодного разу. До одруження залишалося кілька місяців, коли Лізу направили у відрядження. Вона повернулася додому через кілька днів, не підозрюючи нічого поганого. У квартирі стояла тиша. Полиці в шафі, де зберігалися Микитині речі, були порожніми. Телефон коханого не відповідав. Раптом дівчина схопилася і заглянула до сховку з грошима. Грошей не було
Цілий рік Ліза заощаджувала гроші, аби організувати пишне весілля. Свекрухи вона не бачила жодного
Якось Поліну запросили на зустріч випускників. Всім хотілося подивитися, як склалося життя тієї, яка довгий час була у всіх на вустах. Уявляли, як в колишній їхній клас увійде дама в дорогому одязі, яка приїде в школу на шикарному автомобілі. Але замість цього всі побачили жінку, в якій не відразу розгледіли першу ученицю класу
Перша учениця класу. Поліні всі пророкували їй велике майбутнє. З ранку до вечора дівчинка
Після чергової сварки чоловік вискочив з будинку в одних капцях і не повернувся ночувати. Через деякий час я дізналася адресу і поїхала туди. Двері мені відкрила жінка з величезним живoтом. Я дивилася на неї, не в силах вимовити ні слова. Так ось вона яка. Та, на яку він мене проміняв. Я погано пам’ятаю, як доїхала назад
Інша жінка мого чоловіка. Ми з чоловіком навчалися в одному класі, росли на одній
Батько на річницю онука сунув Ірині сережки матері, його весільний подарунок. А Василю, зятю, щось шепнув на вухо. Приїхала і мачуха, і свекруха – все, що між ними сталося, лише їх зблизило
Добре серце Іринки… У Іринки є мрія: одного разу, голосно грюкнувши дверима, піти з
Дружина прийшла ввечері і не впізнала чоловіка – він змарнів і постарів на очах. Обійнявши його, вона почала говорити, що головне – це те, що всі живі і здорові. Але в цей момент у двері подзвонили. Дружина відкрила і побачила на порозі повненького чоловіка в шикарному костюмі. Він простягнув їй пакет. Чоловіки просиділи за столом всю ніч, а за стінкою не могла зімкнути очей дружина. Вона ніколи не бачила раніше цієї людини
Бумеранг добра… Степан був iнвалідом. Працював в гаражі, робив всякі речі для господарства, які

You cannot copy content of this page