Я маю багато колежанок на роботі. З деякими навіть декілька років дружу, у нас з ними спільні інтереси.
Так склалося, що серед своїх подруг я одна живу з батьками. Я маю чоловіка і доньку. Ми разом живемо з моїми мамою і татом у трикімнатній квартирі. Батьки нам виділили дві кімнати, бо донечка вже підросла і їй потрібний свій власний простір.
Коли ми на роботі і вдома спілкуємося з подругами, вони постійно говорять, що всього в житті досягнули самі, бо важко працювали. Наталя сказала, що взагалі починала з чашки та ложки на кухні бо без нічого сиділи, мали лише одні стіни порожні на орендованій квартирі.
Виходить, під час цих розмов, коли мої знайомі хизуються своїми здобутками, я мовчу, бо й досі живу з батьками, на їхній території. Коли подруги влаштовують вечірки чи веселі посиденьки, запрошують усіх до себе, то я не можу цього зробити, во вони старенькі вже, рано спати лягають, буває не дуже гарно себе почувають. Я люблю їх і добре розумію, що в їхньому віці присутність у домі чужих людей, особливо, коли засиджуються до ранку, не бажана.
Мені похизуватися нічим. До недавнього часу, я на це не особливо зважала, адже ми з чоловіком теж не ліниві, заробляємо на життя непогано, щось доньці на навчання відкладаємо, щоліта їздимо відпочивати за кордон. Та останнім часом дівчата натякати стали, що вони всього самі досягли, а я й досі живу з батьками, потрібно мені щось міняти в житті, дивляться на мене трохи недобре.
Та грошей на квартиру в нас немає, бо брати кредит ми не хочемо, великий процент потрібно в банк віддати. А допомогти нікому, батьки мої живуть на одну лише пенсію, а в чоловіка батьків немає давно.
І якщо чесно, можливо трохи не гарно з мого боку, але я прекрасно розумію, що знайомі не все досягли самі, там не все так просто. Хтось продав машину батьків і купив квартиру, хтось багато років жив з батьками теж, наприклад, Оксані батьки й комуналку оплачували самі, поки вона у них жила, за батьківський кошт харчувалася, вони за все платили. А Оксана купила квартиру і тепер вихваляється мені, що сама, але ж це не так. У Наталки мама дачу продала, пів суми її віддала, вона поклала її на рахунок в банк, трохи почала туди своїх грошей відкладати, а потім зняла суму з рахунку і купила квартиру. І теж говорить, що сама з чоловіком всього досягла.
Але коли заходить знову мова про це, мені трохи незручно подругам про це говорити, адже образяться на мене за це.
Мені просто цікаво, чи багато ви знаєте людей, які дійсно в житті досягли всього самі і зараз дуже добре живуть? Бо я таких не знаю, якщо чесно. Хоча й вихваляються, але без батьківської допомоги ніхто ще не розбагатів. У хороших батьків і діти розумні.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
