Життєві історії

Мені 60 років і я дожилася до того, що рідна донька зі мною не розмовляє. Днями зустріла я Тетяну в магазині, я їй: «Таня, привіт, як ти?». А

– Я думала, що питання вирішене, і скоро з мамою чоловіка ми роз’їдемося, але все змінилося практично в останній момент. Свекруха в результаті відмовилася з’їжджати від нас в

Любу, дружину свого брата, я знаю давно. Ми вчилися в школі в одному класі. І знаю я її як корисливу і цинічну особу, яку я терпіти не могла.

Мій син не запросив мене святкувати народження єдиного онука, та ще й винною вважає мене. Якось поїхала я в торговельний центр, щоб прикупити продуктів. І випадково зустріла там

Мені 30 років, я заміжня, у мене є діти. До народження дитини ми з чоловіком прожили чотири роки душа в душу, я була впевнена, що у мене найкращий

Чому якщо у когось немає своїх дітей, то всі родичі вважають, що ця людина має залишити спадок саме їхнім дітям. У моєї мами є зведена сестра Лідія, яка проживає

Ми з Марією все життя були сусідками, жили через паркан. Колись разом вчилися в школі, разом в місто поїхали в технікум поступати, в село повернулися і майже одночасно

З свекрухою я відразу намагалася мати гарні відносини, так як у мене не було мами, а мені дуже хотілося мати рідну людину поруч. Мама чоловіка виявилася дуже привітною

Є такі люди, які вважають, що всі їм винні. Саме такою є моя двоюрідна сестра Леся. Вона з дитинства живе під гаслом: «Нахабство – друге щастя». Коли вона