Скажи своїй мамі, щоб більше нам цей непотріб не присилала. Сором людям сказати, що свекруха в Італії, а нічого, крім старих речей не передає! От навіщо мені всі ці тарілочки? – Наталка розбирала сумку, яку передала свекруха з Італії, і її обуренню не було меж. Андрій і сам почав розглядати тарілочки, чайник, різні статуетки, які передала мама: – Ну чого ти завелася, Наталко? Вони навіть дуже красиві. У нас таких немає. Ти б раділа, що хоч щось мама дає нам. Он і макарони є, і кава, і цукерки. – Андрію, я розумію, що ти її захищаєш, бо це твоя мама. Але має бути всьому межа – вона там в Італії заробляє щомісяця по тисячі євро, а нам перепадає тільки цей непотріб
– Скажи своїй мамі, щоб більше нам ці черепки не присилала. Сором людям сказати, що свекруха в Італії, а нічого, крім старих речей не передає! От навіщо мені
Найбільше Богдана хвилювалася про те, що скаже її донька. Жінка вже уявляла, як Юля каже, що їй соромно за неї перед чоловіком і його батьками, як збирається і йде від неї на знімну квартиру. В той день Анатолій знову подарував їй квіти, але вона так і не наважилася йому нічого сказати. Додому йшла ледь жива, бо розуміла, що відтягувати розмову з донькою більше нема сенсу. – Юля, я маю для тебе новину. Присядь, – тихо сказала Богдана
Богдана йшла додому з букетом троянд, і замість того, щоб порадіти, вона хвилювалася, що скаже своїй дорослій доньці – звідки у неї ці квіти? А нагода була, ще
Через кілька місяців після того, як Софія позичила сестрі гроші, вона почала помічати, що Наталя не так активно дякує, як раніше. І хоча вона і не просила повернути борг негайно, все ж таки почала відчувати, що з боку сестри є певна дистанція. Софія навіть почала сумніватися, чи варто було їй допомагати, але все було вже зроблено. Одного дня Софія прийшла додому після роботи і побачила, що на її телефоні є кілька пропущених дзвінків від Наталі. Вона передзвонила їй і чула від сестри схвильований голос: – Софіє, ти можеш мені знову допомогти
Софія сиділа на кухні і тривожно поглядала на годинник. Вже пів на одинадцяту, а Наталя, її сестра, ще не прийшла. Вона обіцяла зайти після роботи, і Софія не
В понеділок я думала поспати подовше, бо ж в неділю в невістки день народження був, трохи посиділи, пізно лягла. Але мене розбудив дзвінок в двері. Я глянула на годинник, ще навіть восьмої ранку не було, тому я навіть уявити не могла, хто б це міг бути. Відчиняю – на порозі стоїть син. Бачу з вигляду, що не в настрої. Хотіла йому запропонувати зайти, але він сам мовчки роззувся і поставив на стіл відкритку, яку я вчора невістці подарувала
В понеділок я думала поспати подовше, бо ж в неділю в невістки день народження був, трохи посиділи, пізно лягла. Але мене розбудив дзвінок в двері. Я глянула на
Христина приїхала з відрядження і зрозуміла, що її потягнуло на квашені огірочки. Своїм вчинком Христина аж ніяк не пишалася, але вже сталося що сталося. А з мамою у неї завжди були довірливі стосунки, тому вона і вирішила їй розповісти все як є. – Донечко, знаю, що то великий гріх, але що доброго буде з того, як ти дві сім’ї зруйнуєш? Про Василя свого подумай, він у тебе добрий чоловік, таких зараз немає, – мамина порада полягала в тому, щоб мовчати
– Ну чого тобі не вистачало? У тебе ж чудовий чоловік! Доню, хіба ти не розумієш, що цим своїм вчинком ти зруйнувала не лише своє життя, а й
Ольга з перших днів свого заміжжя зрозуміла, що з свекрухою близькими подругами вони не стануть. Перші кілька років їх сімейного життя з чоловіком пройшли в постійних напружених стосунках. Одного разу молода невістка вирішила зварити бульйон, а свекруха її стала картати, бо пошкодувала курки. Проте через багато років ця історія повторилася з точністю до навпаки
Ольга з перших днів свого заміжжя зрозуміла, що з свекрухою близькими подругами вони не стануть. Перші кілька років їх сімейного життя з чоловіком пройшли в постійних напружених відносинах.
Маргарито, приміряй, це тобі, – свекруха радісно протягнула мені пакет, в якому була доволі непогана осіння куртка. Сказати, що я здивувалася, це нічого не сказати, бо за чотири роки нашого з чоловіком спільного сімейного життя я і слова доброго від неї ніколи не чула, а тут подарунок, та ще такий дорогий. – Чого стоїш? Приміряй, – підхопив нашу розмову чоловік. Я взяла пакет, витягла куртку і підійшла до дзеркала. Новенька річ ідеально мені підходила – і колір, і розмір, і фасон, і я просто не могла второпати, як все це сталося
– Маргарито, приміряй, це тобі, – свекруха радісно протягнула мені пакет, в якому була доволі непогана осіння куртка. Сказати, що я здивувалася, це нічого не сказати, бо за
Гості якраз сіли за перший стіл, як раптом посеред зали з’явився невідомий чоловік. Серце Світлани завмерло, бо лише вона одна знала, ким Соломії доводиться цей непроханий гість. Чоловік, на вигляд років 45-ти, впевнено крокував до наречених. Соломія захвилювалася, бо не могла зрозуміти, чому вона так схожа на цього чоловіка, якого раніше ніколи не бачила. – Доню, я твій тато. Решту тобі пояснить мама. Пробач, якщо зможеш, – сказав незнайомець і витягнув папку з якимись паперами. Соломія дивилася то на гостя, то на маму, а гості затихли настільки, що було чути навіть важке дихання головних учасників цієї сцени
– Не хвилюйся ти так, Світлано. Все буде добре, – заспокоював дружину чоловік. – Та я знаю. Але ж весілля на 300 осіб – чи жарт? Як добре,
Якщо не хочете мене приймати у себе, то купіть мені квартиру, – заявила мама нам з братом. Ідея непогана. Але чи заслужила мама своєю поведінкою протягом життя, щоб ми їй квартиру купували? А з іншої сторони – другого виходу у нас просто немає
– Якщо так, Надійко, то мені доведеться жити з тобою, – заявила мені мама. Я дещо здивувалася такій постановці питання, тому перепитала, чому мама так вирішила. Я заміжня,
Найбільше картала Марію невістка, яка не могла змиритися з тим, що її чоловікові нічого не дісталося. – Мамо, це не чесно, якщо ви купили квартиру одному синові, то і іншого маєте житлом забезпечити. Уже навіть син змирився, а його дружина ніяк не могла вгомонитися. Через це Марія дуже переживала, бо ж хотіла для обох своїх дітей найкращої долі
Марія була жінкою, яка понад усе любила своїх дітей і прагнула дати їм все найкраще. Вона поїхала на заробітки в Польщу, коли її сини були ще доволі юними.

You cannot copy content of this page