Софія сиділа на кухні і тривожно поглядала на годинник. Вже пів на одинадцяту, а Наталя, її сестра, ще не прийшла. Вона обіцяла зайти після роботи, і Софія не могла дочекатися, щоб поговорити з нею про борг.
Сестра просила допомогу нещодавно, коли її чоловік Руслан захворів і вони опинилися в скрутному становищі.
Софія не раз чула від Наталі, як важко їй було за останні кілька місяців, тому вирішила позичити сестрі гроші на лікування чоловіка, бо хто підтримає у скрутний час, як не рідні люди.
Софія давно працювала в банку, її зарплата була стабільною, і з її рахунків завжди вистачало на необхідне. Вона завжди допомагала сестрі, хоч іноді їй здавалося, що сама Наталка не завжди оцінює це.
Але зараз ситуація була інша – Наталя дуже просила. І Софія погодилася.
– Я знаю, що ти на мене не ображаєшся, – сказала Наталя тоді, коли вони зустрілися, а Софія вручала їй конверт з грошима.
– Звісно, не ображаюсь, я тобі допомагаю, ти ж моя сестра, – відповіла Софія.
Ці слова були щирими, Софія справді допомогла, тому що любила свою сестру, незважаючи на їхні різні характери.
Але через кілька місяців після того, як гроші були позичені, Софія почала помічати, що Наталя не так активно дякує, як раніше. І хоча вона і не просила повернути борг негайно, все ж таки почала відчувати, що з боку сестри є певна дистанція.
Софія навіть почала сумніватися, чи варто було їй допомагати, адже Наталя могла б самостійно вирішити свої фінансові питання. Але все було вже зроблено.
Одного дня Софія прийшла додому після роботи і побачила, що на її телефоні є кілька пропущених дзвінків від Наталі. Вона передзвонила їй і чула від сестри нервовий голос:
– Софіє, ти можеш мені знову допомогти? Мені терміново треба заплатити лікарю, а грошей знову не вистачає.
Софія затамувала подих, спробувавши знайти потрібні слова. Вона вже допомогла, і хоча й розуміла, що ситуація з хворим чоловіком сестри серйозна, все ж таки відчула себе трохи використаною.
– Наталко, я тобі вже позичала гроші. Ти ж знаєш, що це не безкоштовно. Я не можу постійно допомагати, – сказала вона намагаючись бути ввічливою, але водночас рішучою.
Наталя обурилася:
– Та що ти взагалі говориш! Я ж тобі нічого поганого не робила! Просто чоловік захворів, а ти мене не підтримуєш. Ти маєш гроші, що тобі важко допомогти?! – голос Наталки був вже підвищений, вона була явно роздратована.
Софія відчула, як роздратування почало зростати і в її серці. Їй здавалось, що сестра не оцінює її допомоги і навіть не намагається зрозуміти, що вона теж має свої фінансові обмеження.
– Наталко, я тебе підтримую, але це не може бути безкінечно. Я не можу позичати гроші кожен раз. Ти повинна також навчитися самостійно вирішувати свої проблеми, – сказала Софія.
– Я самостійно?! – Наталя була вражена. – Може, мені ще й робити твою роботу? Ти думаєш, я не знаю, як мені важко? Замість того щоб допомогти мені, ти звинувачуєш мене!
Софія була ошелешена такою реакцією сестри. Їй здавалося, що вона робить правильне і справедливе, але від Наталі це виглядало зовсім інакше. Вона не знала, як себе вести в цій ситуації, але розуміла, що їхні стосунки після цієї розмови вже ніколи не будуть такими, як раніше.
Наступні кілька днів вони майже не спілкувались. Наталя все ще не позичила гроші у когось іншого і ніяк не зверталася до Софії. Та вже почала забувати про сварку, коли вона знову побачила дзвінок від сестри.
– Софіє, привіт. Ти не злишся на мене? – запитала Наталя, коли Софія відповіла на дзвінок.
– Я не злюсь, просто мені неприємно, що ти так реагуєш. Ми з тобою сестри, і я завжди готова допомогти. Але ти не можеш постійно залежати від мене, – сказала Софія.
– Я розумію, але не можу тебе попросити, щоб ти вибачила мене, – сказала Наталя, зітхаючи. – Ти ж завжди допомагала мені, а тепер я наче стала тобі чужою.
Софія почувала, як на серці стало легше. Вона розуміла, що сварка була лише непорозумінням, і що сестра теж переживає через це.
– Я тебе розумію, сестричко. Не переживай, я просто хочу, щоб ти більше не потрапляла в такі ситуації, – сказала Софія, усміхаючись.
Але у серці Софії все ж залишався гіркий присмак. Вона була готова допомагати, але іноді їй хотілося, щоб сестра оцінювала не тільки гроші, а й її моральну підтримку. Їй було прикро, що допомога вже не була сприйнята так, як вона того очікувала.
Минуло кілька місяців, і Наталя таки повернула Софії гроші. Але відтоді між ними ще більше змістилася дистанція. Софія почала розуміти, що, можливо, вони з сестрою не зможуть бути такими близькими, як раніше.
Однак вона намагалася пробачити, тому що знала: не можна зберігати образи на всю життя. Зрештою, допомогти одне одному – це не тільки про гроші. Це про підтримку, розуміння і готовність вирішувати труднощі разом.
– Може, поїдемо на вихідних разом на відпочинок? – запропонувала Софія.
– Я би із задоволенням, – відповіла Наталя усміхаючись. – Це те, що нам потрібно.
І хоча між ними ще залишалася тінь незгоди, обидві сестри відчували, що можуть почати все спочатку, з новими стосунками, без фінансових питань і непорозумінь, а лише на основі любові та підтримки, яка завжди повинна бути в родині, бо це значно важливіше, ніж гроші.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
