op

– Я в цей будинок теж вкладалася, тому вважаю, що можу претендувати на частку в ньому, – заявила мама мого чоловіка, коли приїхала з Італії на сороковини по

– Виходить, Лідо, ти дарма в Італії стільки років гарувала, бо тепер економиш на найнеобхіднішому? – картає мене сусідка. – Не думала я, що італійські синьйори шкодують собі

– От побачиш, Віро, відправлять тебе діти в ту літню кухню, яку ти останніх два роки будувала. Не даремно ж донька твоя так поспішала, – каже мені подруга.

– Пригощайтеся, гості дорогі, ось я ще голубці принесла, – Надія носилася навколо столу як ураган, подавала то одне, то інше, і лише пусті тарілки встигала забирати, бо

Вадим прийшов додому і не міг повірити своїм очам – речей Дарини не було, жодної! Він не міг зрозуміти, як це його завжди розуміюча і терпляча Дарина пішла

– Двічі в одну річку не ввійдеш. Хіба ти, Мироне, не чув такої пісні? – спокійно відповіла Ганна своєму сватові, який таки наважився запропонувати їм жити разом. –

– Тату, мама тебе ніколи не пробачить. Ти вже забув, як ти з нею повівся? – різко і без емоцій відповіла Марта батькові. Сергій глянув на доньку, і

– Ой, Ганнусю, скільки ти ще мене будеш змушувати чекати? Повертайся додому, будемо жити разом, я втомився чекати невідомо на що, – вкотре зізнається Василь дружині. – Уже

– Наталко, ти будеш вдома в суботу ввечері? Я заїду, нам поговорити треба, – сказала мені по телефону сестра мого чоловіка. Я поставила слухавку, і в мене все

– Зоряно, заміж виходь, я внуків хочу, – знову почала говорити мені мама. Вона завжди починає цю розмову тоді, коли я до неї приїжджаю. Мені 35 років, і