fbpx

Вадим прийшов додому і не міг повірити своїм очам – речей Дарини не було, жодної! Він не міг зрозуміти, як це його завжди розуміюча і терпляча Дарина пішла від нього. А головне – за що? Він же не зраджував їй, а просто черговий раз заночував у друга, бо не хотілося їхати пізно додому, а вони добре сиділи. Що тут такого

Вадим прийшов додому і не міг повірити своїм очам – речей Дарини не було, жодної! Він не міг зрозуміти, як це його завжди розуміюча і терпляча Дарина пішла від нього.

А головне – за що? Він же не зраджував їй, а просто черговий раз заночував у друга, бо не хотілося їхати пізно додому, а вони добре сиділи. Що тут такого?

Та цього разу Дарина не витримала і пішла, навіть прощальної записки не залишила. “А ще казала, що сильно мене любить… Жінки…”, – розчаровано подумав Вадим, ще не розуміючи, які зміни на нього чекають в житті, бо одне – ночувати у друга, коли вдома тебе чекає кохана людина, і зовсім інше – коли ти не маєш до кого повертатися.

Вадим з Дариною були знайомі вже 5 років, і навіть разом жили. Але пропозицію коханій він не поспішав робити, бо вважав, що штамп в паспорті не головне.

А вона так не вважала, вона хотіла сім’ю, хотіла стати його дружиною перед Богом і людьми, хотіла народити від нього дітей. Дарина озвучувала коханому свої мрії, але той ніяк на них не реагував, а вона так боялася його втратити, що не могла наполягати на своєму.

“Я дуже сильно тебе люблю… Ти – найкраще, що у мене є”, – не раз вона казала Вадиму. І йому це подобалося. А кому не сподобається те, що тебе люблять – щиро, просто за те, що ти є?

Вадим теж любив Дарину, але по-своєму. Вона була красивою, доброю господинею, а ще – доволі скромною, і нічого від нього ніколи не вимагала, навіть сама на себе заробляла.

Найбільше за все Вадим любив своїх друзів, яких у нього було багато, і далеко не всі були з ним щирими, просто зверталися за допомогою, а Вадим не вмів чи не хотів відмовляти. Йому подобалося, як він сам казав, допомагати людям. І він сам не зауважував, як постійно ставив їх на перше місце, а свою Дарину – на останнє.

В той вечір Дарина приготувала вечерю і чекала на Вадима, але його все не було. Потім вона йому написала повідомлення, що чекає. Він прочитав його через якийсь час і чемно відписав, що напевно заночує у друга, бо той накрив стіл і вони душевно сидять.

Додому ночувати Вадим так і не приїхав, і це був далеко не перший раз. Дарина навіть не плакала, бо за 5 років в такі моменти, коли ночувала сама, вже все виплакала. Вона, нарешті, зрозуміла, що не потрібна Вадиму, і що для нього друзі завжди будуть на першому місці, а вона так, десь збоку для галочки.

– На що ти образилася? Я ж попередив тебе, що не буду ночувати вдома? – Вадим віднайшов Дарину і таки захотів поговорити.

– Я не образилася, я поважаю твій вибір і визнаю, що ніколи для тебе не стану першою, друзі твої важливіші, на жаль. От тільки шкода, що ти цього не бачиш сам, що вони використовують тебе і маніпулюють тобою…

Вадим аж образився:

– Поясни, що ти маєш на увазі? У мене справжні друзі!

– Ага… Особливо Ігор, в якого ти часто ночуєш. Та він тобі як собачці дав три команди – “до мене”, “сидіти” і “лежати”, і ти чемно все виконав – поїхав до нього, посидів з ним і заночував там, де він тобі постелив? Тобі 40 років, йому майже 50. Що ви святкували? Навіть причини не було. Йому просто скучно, от він тебе до себе і тягає, бо має гроші.

А ти подумав, що про тебе думає дружина Ігоря, коли ти в них залишаєшся? Це ж не дуже нормально. Якби ви були підлітками – інша справа. Чи якби це один раз в гості… А це до неї додому приходить дорослий чоловік і ночує частенько, наче свого дому у нього нема…

Слова Дарини Вадима дуже образили. Він сказав, що якщо вона вирішила йти, то нехай, тримати він її не буде і вона ще про це пошкодує.

Залишився Вадим сам, як і хотів. Ніхто йому щодня не повторює “я так сильно тебе люблю” і не готує смачних сніданків. Але то не біда, у нього є друзі. Ігор знову кличе до себе на нічні посиденьки, бо йому сумно, то Вадим поїде друга розважати.

А зранку, коли він вкотре прокинувся у Ігоря, він і справді побачив, що його дружина дивиться на нього якось не так, засуджуюче чи що. Задумався Вадим, а може права була його Дарина? І дружині Ігоря не подобається, що він у них так часто ночує?

Але він відразу відкинув ці думки. Сніданок був не такий смачний, як готувала йому Дарина, але він і на це не звернув увагу. А коли вже їхав додому, побачив випадково Дарину, і вона була не одна. Той чоловік, який був поруч з нею, так міцно тримав її за руку, наче всьому світу говорив – вона моя!

В цій історії кожен отримав те, до чого прагнув. Бо як відомо – росте там, де підливають і дбають, а те, про що забули – в’яне і зникає.

Чи щасливий Вадим? Важко сказати… Він отримав те, в що вкладав свої сили і час…

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page