fbpx

Не було моєї італійської свекрухи і на нашому з Олегом весіллі. Він через це дуже засмутився, але бабуся і тут взяла всю організацію нашого торжества на себе, про цю людину у мене залишилися тільки найкращі спогади. З’явилася свекруха в нашому житті нещодавно. Вона почула звістку, що вже немає ні її колишнього чоловіка, ні її колишньої свекрухи, і вирішила, що вона не упустить шансу стати спадкоємицею, адже в свій час її гроші вкладалися в цей будинок

– Я в цей будинок теж вкладалася, тому вважаю, що можу претендувати на частку в ньому, – заявила мама мого чоловіка, коли приїхала з Італії на сороковини по бабусі.

Будинок, в якому ми з чоловіком живемо, належав його бабусі по батьковій лінії. Моя свекруха, його мама, до нього ніякого відношення не має, в свій час вона прийшла на це подвір’я в невістки. Тож я вважаю, що вона не має права ні на що тут претендувати.

А мій чоловік не знає, що робити, каже, що не може рідну матір на вулицю вигнати. Він вже забув, як ця жінка залишила його маленького і поїхала в Італію.

Історія їхньої родини доволі заплутана, але я таки стою на своєму – будинок бабуся залишила своєму внукові, моєму чоловікові, отже він – єдиний спадкоємець.

Мама мого чоловіка вийшла заміж, і переїхала жити в село до свого чоловіка. Але життя в одній хаті з свекрухою виявилося не зовсім легким, до того ж, від чоловіка теж не було ніякої підтримки (так вона сама розповідає), тому вона 20 років тому вирішила їхати в Італію на заробітки.

Здавалося б, в цьому немає нічого дивного, адже багато жінок так зробило. Проте, здебільшого їхали жінки, у яких діти вже були дорослими, а Олегу, моєму чоловікові, коли його мама в Італію зібралася, було лише 5 років.

Вона переконала батька Олега, що так буде краще, і що вона їде не на довго, а коли свекруха стала проти, то вона їй сказала, що присилатиме гроші на дитину.

На таких умовах мама і поїхала. І дійсно, перший час вона висилала гроші бабусі. Але та сама ще працювала, гроші, щоб прогодувати внука у неї були, тому ті євро, які висилала невістка, бабуся вкладала в будинок, в якому вони жили і про який зараз йдеться.

Свою обіцянку чоловікові – швидко повернутися додому, моя свекруха навіть не збиралася виконувати. Італія їй сподобалася, до того ж, вона там знайшла собі італійця, і подала на розлучення.

Після того вона зовсім перестала висилати гроші, про свого сина вона забула на багато років. Мені важко зрозуміти, як мама може так вчинити, але вже як є.

Коли не стало батька Олега, його мама на похорон не приїхала. Як і не приїхала, коли ми нещодавно проводжали бабусю в останню путь.

Не було моєї італійської свекрухи і на нашому з Олегом весіллі. Він через це дуже засмутився, але бабуся і тут взяла всю організацію нашого торжества на себе, Царство їй небесне, у мене про цю людину залишилися тільки найкращі спогади.

З’явилася свекруха в нашому житті нещодавно. Вона почула звістку, що вже немає ні її колишнього чоловіка, ні її колишньої свекрухи, і вирішила, що вона не упустить шансу стати спадкоємицею, адже в свій час її гроші вкладалися в цей будинок.

Я не могла зрозуміти, навіщо людині, яка була 20 років на заробітках в Італії, ця хата? Як мама, яка не допомагала своєму синові зовсім, хоче забрати у нього останнє?

Але потім з’ясувалося, що в Італії моя свекруха не дуже працювала, бо її забезпечував італієць, з яким вона жила. А коли його не стало, вона без нічого залишилася, їй банально нема де жити, бо діти того італійця вигнали її з дому.

Не навчена працювати, свекруха приїхала до сина. Не повірите, але вона не привезла нам жодного гостинця, отак зявилася через 20 років з пустими руками і з претензіями на спадщину.

Бачу, що мій чоловік вже готовий свою маму у нас прийняти. А я проти, не хочу щоб вона з нами жила. Не заслужила ця людина, щоб ми її прийняли, адже вона відмовилася від свого сина і не згадувала про нього багато років.

А яка ваша думка? Чи має мій чоловік прийняти свою матір у нас?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page