op

– Що, Христино? Не спілкується таки з тобою твій син? – запитала мене одна моя родичка, з якою я випадково на ринку перетнулася. – Ні, – кажу. –

– Це смішно, ти хочеш розлучитися через мою маму? – запитав мене Сергій. – Так. І це не смішно, бо я виходила заміж не для того, щоб розлучатися,

– Я нічого не розумію, Руслане. Яка квартира? Яка донька? У нас є свої діти, у нас є за кого дбати, – намагалася я прояснити ситуацію, коли мені

– Це ти маєш їй сказати, щоб вона шукала собі інше житло, адже ти – її син, – не стримуючи емоцій, Алла поставила питання руба – або вона,

– Три тисячі гривень за курточку – це явно забагато. Ніно, ти маєш розуміти, що не варто витрачати на дитину такі шалені гроші. Можна було і щось дешевше

– То чому ти не йдеш до неї, якщо любиш її, – запитала я свого чоловіка, чим поставила його в ступор. – Олено, що ти таке кажеш? Немає

– От безсоромна! Приїхала в село з італійцем, який їй у сини годиться! –цікаві жіночки обмивали кісточки своїй односельчанці Марії, яка приїхала у відпустку не одна, а з

Я довго збиралася тієї осені їхати додому, та все ніяк не виходило. То одне, то інше, Париж дуже затягує в плані перебування там, додому я не могла вирватися

– У мене нічого немає, тому я не можу нічого тобі дати, – відразу попередив мене Євген. У нього і справді нічого не було, хоча на момент нашого

Олександр приїхав до мами з своєю новою пасією, з якою уже жив кілька місяців, відколи розійшовся з дружиною. Але подумав, і наказав Вірі сидіти в машині, бо не