– Це смішно, ти хочеш розлучитися через мою маму? – запитав мене Сергій.
– Так. І це не смішно, бо я виходила заміж не для того, щоб розлучатися, – кажу.
– Але до чого тут моя мама? – Сергій не міг повірити, що я все це серйозно кажу.
– От і я теж так думаю – до чого тут твоя мама? Але вона втручалася у всі наші справи, таке враження, що я вийшла заміж за неї, а не за тебе. Я терпіла скільки могла, сподівалася, що ти втрутишся в ситуацію, та тобі все підходило, от і живи тепер з своєю мамою, а я йду від вас.
– І куди ти підеш? Мама добре каже, що ти ще прийдеш і на колінах будеш проситися, щоб я тебе прийняв назад. Та знай, дороги назад не буде! – заявив мені мій чоловік.
– А це чиї слова – твої чи мамині? Хоча, навіщо я питаю, якщо знаю, що мамині, – розсміялася я.
За Сергія я вийшла заміж з великого кохання. У мене ніколи не було серйозних стосунків, а тут з’явився він – молодий, красивий, розумний, і я подумала, що це доля.
Та варто мені було познайомитися з майбутньою свекрухою, і я зрозуміла, що просто мені не буде.
Мама Сергія була негативно налаштована щодо нашого шлюбу. Але Сергій вмів наполягати на своєму, і матері довелося змиритися з рішенням сина.
Було пишне весілля, після якого ми оселилися у будинку батьків чоловіка. Свекруха не могла мене терпіти і не злюбила мене.
Що тільки я не робила для нормалізації стосунків зі свекрухою! Все було марно. Найгірше було те, що свекруха все робила тишком-нишком. Коли свекруха зі мною була наодинці, то шпилькам і причіпкам не було кінця. З кожним днем свекруха ставала дедалі винахідливішою.
Цікаво, що на людях, свекруха поводилася нормально і навіть усміхалася мені. Тому чоловік мені не вірив, що я йому розповідаю про його матір.
Я неодноразово намагалася заговорити про це з Сергієм, але той тільки здивовано на мене дивився. Адже при всіх свекруха добре ставилася до мене і навіть іноді називала мене “донечкою”.
Мені довелося змиритися з таким станом речей. Я сподівалася, що проблема якось сама собою розсмокчеться, але вона тільки посилювалася з кожним днем. Свекруха постійно виговорювала мені неприємні речі, знаходила у моїй зовнішності безліч недоліків, лаяла за приготовані мною страви.
Вона наприклад, могла сказати, коли я щось готувала: “Це все погано, і хто тебе так навчив готувати? Це ніхто не буде їсти”.
Це все дуже нервувало мене, але я ще якось трималася, сподівалася, що так буде поки ми не притремося одна до одної.
Минуло близько пів року, і я стала помічати, що чоловік став повторювати всі негативні слова своєї матері в мою адресу. Спочатку це було нечасто, проскакувало де-не-де, та потім він навіть вимовляв монолог у розмові зі мною, що мало чим відрізняється від монологу свекрухи.
Кінець моєму терпінню прийшов, коли я робила закрутки з помідорів, і на це прийшла свекруха. Вона глянула на банки, і сказала, що цей непотріб треба викинути, адже там стільки оцту, що її синочок навіть це пробувати не буде.
Мені було дуже прикро це чути, бо насправді оцту там не було зовсім. Моя мама мене навчила закривати помідори з аличею, в якій є кислота, яка служить консервуючим засобом замість оцту.
Та вникати в подробиці мама чоловіка не захотіла, для неї було важливим мене не похвалити.
А коли Сергій прийшов додому, мама наказала йому віднести мої мариновані помідори на смітник, що він успішно і зробив.
– В нашій сім’ї ніхто не їсть оцет. Чому ти не запитала маму, перше ніж псувати продукти? – заявив Сергій.
Після цього випадку в мене просто опустилися руки. Я не знала, що робити. Раптом я відчула, що жити більше так не можу. Я не в силі перебороти нелюбов свекрухи до мене. Ще хоч би чоловік був на моєму боці, але ж ні, він прийняв сторону своєї мами.
Я вирішила зробити останню спробу. Вибрала слушний момент і про все відверто намагалася поговорити з Сергієм. Та наша розмова не принесла очікуваного результату. Все залишилося, як і раніше.
Перш, ніж прийняти рішення, я дуже довго думала і все ж таки вирішила, що мені у цьому будинку і з цими людьми залишатися більше не можна, бо нерви розхиталися до неможливості. Я вирішила піти від чоловіка і сказала йому про це.
Сергій спочатку пробував мене вмовити, що не варто цього робити, а коли зрозумів, що це кінець, природно, відразу повідомив про те, що сталося свою маму.
Свекруха була у захваті і швиденько підшукала своєму синові заміну – дівчину, яка саме їй сподобалася.
Ось так свекруха зруйнувала наш шлюб. Про своє рішення я не шкодую, бо впевнена, що з Сергієм я б щасливою не стала, навіть при тому, що я його дуже любила.
Зараз минуло вже понад 10 років. Я ще раз вийшла заміж і у мене все добре. Про минуле я згадую, як про страшний сон.
Я проти розлучень, вважаю, що заміж треба виходити один раз і назавжди. Але якщо вам щось не подобається, то терпіти не варто.
А свекрухам хочеться вкотре нагадати, що не можна влазити у стосунки молодої сім’ї, адже так можна все зруйнувати.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
