Oks

Дуже хочу розповісти власну історію. Моя історія, на жаль, не про щиру та світлу любов, не про родинні радощі, а про дуже важку працю, зраду і, зрештою, про

– Тетяно, сонечко, ти ж розумієш, що картоплю треба копати вже? – спокійним та привітним голосом звернулася свекруха до невістки. – Он дощі обіцяють, земля розмокне дуже, болото

Дуже часто так буває в житті, що люди кажуть, от їй пощастило з чоловіком: він і заробляє багато, і все додому старається, щиро кохає дружину, любить дітей. Загалом,

Щось я не дуже розумію, щиро кажучи. А хто це вирішив, що ви там вже жити будете, що ви туди збираєтеся вже? Ви у кого дозвіл на це

А от слів своїх, звісно, ніхто й не дотримав, – говорить Ольга, – я все життя тут прожила, стільки сил вклала і в будинок, і в ділянку оцю,

– Ти вже повернулася з роботи? А що, вже шість годин вечора? – не відриваючи очей від свого ноутбука, запитав Ігор свою. – Ні, звісно, уже сьома година,

З Олегом ми були знайомі ще з самого дитинства. Разом ми з Олегом і в дитячий садок ходили, а пізніше й в один клас пішли. Але наші батьки

Так вийшло життя, що моя старша сестра Ірина дуже вдало вийшла заміж за свого однокурсника та поїхала жити в Італію. Щаслива вона була дуже від того, словами не

Ні, звісно, житло у нас є, – говорить Лариса, – нехай моє власне, але я слова жодного разу не сказала в докір своєму чоловікові за це житло, що

І якщо ось так просто дивитися правді в вічі, то моя свекруха досить таки дивовижна і рідкісна людина. Про неї чогось недоброго я нічого не можу сказати: вона