Головна

Oks

Валентина Петрівна прибігла до доньки з вологими очима, покликала її на кухню, бо вдома був зять і стала на сваху свою скаржитися. Що вона тільки не говорила про свекруху Поліни, але не взяла до уваги, що стіни в панельному будинку дуже тонкі і Роман все чув, що говорила теща про його матір. Не дочекавшись кінця розмови, він швидко на кухню зайшов. Це були останні плітки в його домі
Життєві історії 0
– От правду кажучи, совісті зовсім у неї немає. Тобто, ви ось просто так поневіряєтеся по чужих кутах постійно. Можна сказати, просто бідуєте. А вона, подивіться, постійно покращує
Як донька мені сказала, що в Італію їхати збирається, це було справжньою неприємною несподіванкою для мене. Я завжди боялася, що на старості років залишуся одна, адже, крім Олени в мене нікого немає, тому завжди просила її, щоб вона не залишала мене саму. Олена обіцяла, що це все тимчасово, трохи заробить і повернеться. А тепер я маю передачі одні: італійський сир і макарони, ще іноді гроші мені передає. Але що мені з того, коли доводиться по сусідах ходити
Життєві історії 0
Сьогодні в нашу редакцію прийшов лист, який не міг залишити нас з колегами байдужими. Тому публікуємо його тут, за проханням вже немолодої жінки, вона дуже просить мудрої поради
Колежанка Лесі в той день на роботу прийшла дуже сумно, ні з ким не спілкувалася, весь день опускала очі. – Чоловік пів року з іншою зустрічався, вона чекає дитя, – сумно пояснила Ірина. – Знайшла чого сумувати! Не ти перша, не ти остання, вони не варті того, щоб ти сумувала. Будь мудрішою, знай собі ціну, зараз багато дуже сімей розлучаються. Та продовження історії, яку розповіла Ірина, здивувало навіть Лесю саму
Життєві історії 0
Ірино, що з тобою? – схвильовано запитала Леся, – кличу тебе, кличу, а ти зовсім не відзиваєшся, ніби й не чуєш мене. Ірина навіть не повернула голови. Тоді
Тоді якраз сесія в сина була і Ольга вирішила його провідати. Приїхала, а в холодильнику на його поличці порожньо зовсім, а Данило їсть одну мівіну і ще 10 пачок на поличці лежить. Образилася вона на племінницю. – Світлано, ти собі борщ вариш частенько. Невже тобі шкода налити рідному братові мисочку якусь? Він же так все собі зіпсує тією мівіною. Світлана довго дивилася на тітку, а потім так відповіла, що родичі досі між собою не спілкуються
Життєві історії 0
У будинку Зінченків сьогодні було свято – відзначали ювілей глави родини – Бориса Глібовича. Прийшли тільки найрідніші люди: дві дочки – Ольга та Людмила – з чоловіками, син
В той вечір Богдан запросив мене на побачення, обіцяв, що підемо в кафе. Я дуже довго чекала, була вже десята вечора, але він не з’являвся, хоча чимало часу пройшло. Я стала хвилюватися, тому сама йому зателефонувала, але він не брав телефон. Лише аж на ранок він нього прийшло коротке повідомлення, та я не могла повірити, що це він написав саме мені
Життєві історії 0
Як я навчалася ще в школі, тоді й покохала щиро Богдана. Він довго не звертав на мене уваги, на жаль, а лише на випускному вечорі, коли він прийшов
Коли батька не стало, мама стала проситися, щоб Михайло купив невеличку квартиру поряд з собою в місті, а її маленьку хатину в селі продав, вона хоче жити біля дітей, але не з ними разом, щоб не набридати їм. – Та кому та хата глиняна потрібна, Михайле? Хто там що за неї дасть? Не слухай матір свою, краще вмов її в селі залишитися, ми їй доглядальницю знайдемо і платити будемо їй. – Ну для чого ти так кажеш, Мар’яно? Ти ж знаєш чудово, що крім тебе і мами у мене більше нікого немає. Я хатину її продавати не буду, то ж її дім, хочу взяти кредит і купити їй маленьке житло поруч з нами, вона сумує одна там в селі. Мар’яна розсердилася і стала думати, що ще вона може зробити, щоб свекруху подалі тримати від них
Життєві історії 0
Ще не так давно свекруха Мар’яни жила в маленькому селі, і вони зустрічалися зрідка, щосили десь кілька разів на рік. А коли свекра не стало, Ніна Сергіївна все
Одного разу я набрала свого сина і поскаржилася йому на своє важке життя, мовляв, пенсія маленька, продукти зараз такі дорогі, не все собі можу дозволити купити. А найбільше, кажу, що шкода мені через те, що зимові чобітки не можу собі купити, а скоро морози, в ноги мерзнути буду. Думала син мене пошкодує і хоч взуття допоможе купити, а він взяв і з невісткою по-іншому вчинив
Життєві історії 0
Ось я, якщо правду казати, не так вже потребую, – каже Тамара Олегівна, – щоб обноски носити після когось. Тим більше, якби ж то за донькою своєю рідною
Колишня дружина Остапа їхала за кордон на заробітки, доньку взяти з собою не хотіла, тому він став просити свою нову дружину взяти його доньку жити до них. – Забув у тебе ще один момент уточнити. Нам доведеться прописати Зоряну у себе, – сказав чоловік Уляні. Вона була дуже здивована, адже вони до одруження домовлялися, що донька від першого шлюбу чоловіка житиме з матір’ю. Але стала думати як їй хитро вчинити, адже не хотіла, щоб Остап з нею розлучився
Життєві історії 0
Вже на момент весілля з Остапом Уляна дуже добре знала про наявність у нього 11-річної дочки від першого шлюбу, але зовсім не вважала це за проблему. Зоряна жила
В Німеччині я опинилася ще в лютому 2022 року. Жили ми спочатку в маленькому містечку, де було дуже мало українців, дали мені з дітьми невеличку кімнатку в якомусь гуртожитку. Не буду розповідати, як важко мені було, ті хто відвідав Німеччину добре мене зрозуміє. Але найгірше було те, що родичі мені стали телефонувати з Запоріжжя і просити, щоб я їм допомогла, часто просили переслати 100 євро, вони вдома наслухалися, що в мене тут виплати шикарні
Життєві історії 0
Ще в лютому 2022 року я опинилася в Німеччині з двома маленькими дітьми. Я ніколи не була за кордоном, а тим паче не мала бажання колись жити там,
Вже місяць тітка моя мені телефонує, просить, щоб я матір її доглядала, бабусю свою, а вона мені, коли старенької не стане, квартиру залишить її. Квартира в бабусі добротна і можна було б погодитися на це. Але з нею дуже важко, її не можна вдома залишати одну, а я теж не можу цілодобово вдома сидіти. Чоловік просить, щоб я погодилася, але ж як можна вірити тітці, коли вона єдина спадкоємиця бабусі
Життєві історії 0
Зараз моїй бабусі зараз 85 років. Це рідна мати моєї мами. Правду кажучи, у нашої бабусі й так характер був не цукор все життя, а тут взагалі став

You cannot copy content of this page