Добре, але платіть мені, як за няню. Я не буду сильно завищувати ціну, але давайте не економте на мені. Я ціную свої сили, час і доглядати за малими дітьми вже важко в мої роки, сказала свекруха, коли ми з чоловіком попросили, щоб вона сиділа з нашим сином, щоб я на роботу пішла. Ми не могли повірити в те, що почули. Я думала свекруха так жартує з нами, а дарма
Ти хочеш, щоб мама залишалася з малим? Це чудово, коли є бабуся, — сказала я. — А коли є ще й гроші, щоб за це заплатити, — відповіла
Внуки забігли до Олени в кімнату й почали гратися з іграшками на ялинці. Раптом пролунало тріск. На підлозі лежав розбитий декор — старенька скляна зірка, яка дісталася їй від матері. — Бабусю, вибач, ми випадково! — швидко сказала Марійка, винувато поглянувши на неї. Олена мовчки подивилася на уламки. Щось всередині її наче обрушилось. Іграшка, яку вона зберігала десятиліттями, тепер була просто шматками. — Нічого, дитинко, це всього лише іграшка, — промовила Олена, але її голос затремтів, вона відвернулася, аби внуки не побачили її сліз
Мамо, ти найкраща! — вигукнула Оксана, заходячи в квартиру. Вона швидко зняла взуття, але так і не зняла пальто. — Я залишаю малих у тебе на кілька годин,
Ліно, я тут знайшла в твоїй шафі якісь старі непотрібні речі. Сукня якась. Викинула. Фотографії. Теж на смітник — що з ними возитися? — сказала свекруха, навіть не соромлячись. Ліна стояла, як вкопана, не могла повірити, що мати чоловіка рилася в її речах
— Андрію, ти зовсім за дружиною своєю не слідкуєш! — голос Віри почувся крізь шум на кухні. Ліна застигла, тримаючи в руках ложку. Вона щойно закінчила готувати борщ,
Платити твоїй матері за те, що вона сидить з нашим сином? Це ж її рідний онук! Їй повинно бути соромно брати гроші за допомогу! – сказав Катерині чоловік. Вона подивилася на нього здивовано і ледь не заплакала, так стало шкода рідну матір
Ти розумієш про що говориш, Катерино? — Михайло різко звернувся до дружини. — Платити твоїй матері за те, що вона сидить з нашим сином? Це ж її рідний
Слідкуй за своїм чоловіком завжди, бо як стане занадто самостійним, то залишить сім’ю, – ще колись давно на весіллі сказала мама Тетяні. Вона ще тоді посміялася з цих слів, а тепер, коли прожила в шлюбі чимало років, згадала все в деталях. Мама була тоді права, шкода, що вона не послухала її
— Я подумав, що нам треба розділити бюджет, — сказав Олексій, дивлячись на дружину. — Так буде простіше. Кожен відповідатиме за свої витрати сам. Тетяна застигла, неймовірно здивована.
Мамо, що з вами? Ви ж завжди допомагали нам! – стурбовано сказала Олена свекрусі, коли та відмовилася дати їй гроші. – Так, завжди допомагала, але тепер до мене, невістко, навіть не підходь, я за останні гроші краще в Іспанію поїду, ніж вам їх віддам
Олена стояла на кухні, схрестивши руки і вичікуючи реакцію своєї свекрухи. Її обличчя видавало невдоволення, хоча вона вже була готова до того, що Галина Іванівна відмовить. — І
Олена залишилася одна з двома дітьми, а її чоловік залишив їй лише борги. Я не можу її покинути, ти б на моєму місці зробила те ж саме, – сказав одного ранку Анні чоловік. Вона тоді ще гадки не мала, що залишиться без квартири через зовицю
Анна стояла посеред невеличкої кухні, намагаючись впоратися з емоціями, що огортали її. Вона дивилася на Ігоря, який спокійно пив каву, немов нічого не сталося. – Це жарт, Ігорю?
В п’ятницю зранку Юрко з Валентиною до РАЦСу прийшли, чоловік іншу собі знайшов і захотів розлучитися. Черга затягнулася, Юрко почав хвилюватися і взявся підганяти працівників
Валентина у шлюбі з Юрком прожила майже цілих 30 років. Мали вони сина, який був дуже схожого на свого батька. Дмитрові вже скоро 30 буде, роки збігли швидко.
Наталю, а куди твоя мама поділася, я вже 15 хвилин не можу її знайти, – запитала свекруха, коли ми святкували її день народження і вечір добігав кінця. Я вже стала хвилюватися, бо в селі мама нікого не знає, а до міста їхати далеко, ще й автобуси ввечері ходять рідко. Скрізь стала її шукати з чоловіком, а через дві години вона сама набрала мене, голос її був сумний
На початку січня у мами мого чоловіка був день народження. Свекрусі моїй виповнилося 60 років, вона ювілей вирішила відсвяткувати у колі усіх рідних людей, друзів та сусідів. Усіх
Галино, давай швидше приїжджай в село, доглядай сама свою родину, у мене на твою стареньку тітку з чоловіком сил та часу немає, – подзвонила сусідка Галині восени. Діватися було нікуди, бо квартира в місті орендована, грошей мало, тому Галина зібрала речі і поїхала в село до рідні. Але краще б вона тоді не послухала сусідку Тамару
Галині подзвонила сусідка Тамара її тітки з села. Тітці Одарці зараз вже 73 роки, а її чоловікові вже 76. Їм важко самим все робити. І ще й склалося

You cannot copy content of this page