Чоловік в Чехії багато років працював, гроші заробляв він добрі, а я на них розбудовувала хату свекрів, ми все вкладали в їх обійстя. Хоча в них ще донька рідна була, але вона жила далеко в місті, в квартирі свого чоловіка і про село й чути не хотіла ніколи. Але останні події дуже змінили наше життя і моя зовиця нещодавно й про село згадала
Увесь той час, поки мій чоловік сумлінно їздив на будову в Чехію та заробляв там непогано, я облаштовувала увесь побут у хаті його батьків, свекрів моїх. Ми вважали,
Цей Великдень Наталі був зовсім важкий, смуток і образа на зовицю її не покидають й досі. І свекруху шкода, адже зрозуміло, що вона за доньку свою хвилюється, але так тривати не може, бо виходить, що в родині зовиця головна
Наталя зовсім не любить запрошувати в гості рідну сестру свого чоловіка Оксану. Оксана жінка заможна, живе в столиці, чоловік її дуже добре давно заробляє, діти теж навчаються в
Коли я вдруге вийшла заміж, то була дуже щасливою, адже Олег дуже добре ставився до мого сина, Михайлик обожнював його. Та ось нещодавно чоловік заговорив про відпустку і я стала збирати наші з ним речі, звісно, й дитячі речі кладу. – Зачекай, поспішати не варто, ми дитину з собою не беремо, сина мамі залиш, – несподівано заговорив Олег
Зараз напевно багато жінок засудять мене, але я маю розповісти свою історію, адже таки сподіваюся почути тут поради від мудрих людей, бо сама розібратися в цьому не можу.
З Ольгою я дружила багато років, ми з нею гарно ладнали, багато спілкувалися, мали спільні інтереси. Ольга, правда, живе заможніше ніж я, але воно й не дивно, ми живемо в селі і я одна виховую дитину. Та всього одна зустріч дуже змінила її ставлення до мене, я й ніколи не молгла подумати, що вона людина така
Чимало днів я задаюся питанням, на яке поки не маю остаточної відповіді, хоча вважаю, що в цьому права саме я. Я розумію, що в нас час не так
Нещодавно я дізналася, що мій брат приїде з заробітків і грошей багато привезе. Інша б раділа, а я засмутилася. Поки його не було, я батьківську хату в селі на себе оформила, але він прописаний тут і його частка тут є. У Романа характер зовсім не простий, ми з ним ніколи не ладнали, тепер я й не знаю, що далі буде
Знаєте, іноді люди розповідають історії життєві, в яких хочуть похвалитися чимось, або радіють за когось, мені самій приємно таке читати. Але я маю зараз таку ситуацію непросту, в
Останнім часом синові Ірини живеться непросто: він в сім’ї працює один, грошей ні на що не вистачає, ще й туляться втрьох в малій однокімнатній квартирі. Тоді невістка сама звернулася до свекрухи і попросила, щоб вона квартиру свою продала, гроші розділила між донькою та сином, а сама жити до них переїхала, ще й онука гляділа б їм. І пропозиція навіть не дуже погана була, але Ірина відмовилася відразу, чим лише гірше зробила для всіх
У Ірини Дмитрівни є син і донька. Вони вже давно дорослі та самостійні люди. Донька її вийшла заміж давно, живе зараз недалеко від матері зі своїм чоловіком і
На Великдень ми з чоловіком їздили до мами, вона зараз живе з моїм братом і його дружиною. Ще з першого дня їх весілля мама дуже годила невістці: вона готувала для них, прибирала і навіть прала їх речі. Брат привів невістку в мамину квартиру, тому я думала, що саме вона буде мамі догоджати. А коли приїхала до них на Великдень, то дуже розчарувалася, адже не знала, як там мама з ними живе
Відразу, як мій рідний брат одружився, він привів свою дружину, нашу невістку, жити до нас додому, де, на той час, теж жила наша мама. Я сама тоді вже
Вчора я в супермаркеті була, продукти додому купувала на тиждень, так завжди роблю, щоб часто в магазин не бігати і гроші не витрачати, а то йдеш лише по хліб, накупиш всього і тисячі гривень немає. Так і цього разу вирішила зекономити. Вже прямувала до каси, аж дивлюся – полуниця гарна така стоїть. Вже рука потягнулася її взяти, а потім ціну лише побачила – аж 300 гривень. Й стала думати – брати чи ні
Вчора була в супермаркеті, продукти купувала для сім’ї. Я часто не дуже люблю по магазинах ходити, та й немає коли, адже роботи вдома багато, ще й працюю. Тому
А це що за диво? Ти що не могла купити інший торт, щоб я його теж їла, як усі люди? – невдоволено мовила свекруха. Усі присутні замовкли. Тамара Дмитрівна встала з-за столу і поспіхом стала збиратися. Невістці стало ніяково перед гостями, вона намагалася посміхатися, робила вигляд, що нічого не сталося і все добре. А на душі було дуже важко, бо свекруха зіпсувала її день народження
– Все, я від вас йду, – ображено сказала Тамара Дмитрівна, підвівшись відразу із-за столу. Її очі були зовсім холодні. Вона якось невдоволено глянула на Олену, що стояла
Чимало років я живу у сестри моєї бабусі, у них з чоловіком дітей немає, живуть добре, тому взяли мене до себе. Дідусь давав гроші, бабуся водила на гуртки, а згодом я став навчатися в хорошому навчальному закладі, який теж оплачують вони. А найголовніше – вони написали заповіт на свою квартиру в центрі міста на мене. Я не міг повірити, що в мене так добре складеться життя. Але все кардинально змінилося, коли я познайомився з Іриною
З’явився я свого часу на світ у дуже бідній родині, на жаль. Ростили мене лише мама та бабуся моя. Свого батька зовсім не було в моєму житті. Вірніше

You cannot copy content of this page