У Ірини Дмитрівни є син і донька. Вони вже давно дорослі та самостійні люди.
Донька її вийшла заміж давно, живе зараз недалеко від матері зі своїм чоловіком і донечкою.
А син Ірини навчався в столиці, все у нього добре складалося там.
Згодом він познайомився з Мариною і незабаром вони одружилися.
У Марини в столиці була своя однокімнатна квартира і Ірина Дмитрівна дуже раділа, що її синові в житті так пощастило.
А вже після весілля невістка подарувала їй онука, вона стала дуже турботливою мамою і була хорошою дружиною.
Довгий час Марина сиділа в декреті, син вже й в школу ходив, а вона все не поспішала виходити на роботу, планів таких у неї не було.
Марина просто займалася дитиною, водила сина на гуртки, приділяла йому дуже багато уваги.
Так як в сім’ї весь час заробляв лише один чоловік, то згодом грошей на все стало не вистачати, зі зрозумілих причин, адже спортивні секції і репетитори дорого коштують, особливо, якщо все це за зарплату одну.
Тоді Марина відразу стала просити свого чоловіка, щоб він поговорив з мамою.
Вона запропонувала, щоб Ірина Дмитрівна продала свою квартиру, половину грошей віддала доньці, зрозуміло, а половину – їм.
Марина з чоловіком, за таких умов, зможе взяти в кредит двокімнатну квартиру, на перший внесок у них будуть гроші, свою квартиру вона здаватиме в оренду і сама вийде на роботу, а Ірина Дмитрівна буде займатися дитиною: водити на гуртки і до репетиторів.
Ірина добре подумала і сказала, що навіть не подумає такого робити ніколи, у неї тут родина друзі, а в столиці вона нікого не знає і на старості років бути нянею для онука без вихідних з ранку до вечора теж не планує, сказала, що не хоче для себе такого життя.
Мати прямо дітям сказала, що на старості років їй просто спокою хочеться.
А от Марина не зрозуміла свою свекруху, вона образилася на матір чоловіка і тепер говорить чоловікові, що мама його – недобра людина.
Невістка переконана, що якби це дочка Ірину Дмитрівну про це попросила, вона навіть не задумалася б ні на хвилину про це, все зробила для неї, а вони для неї чужі, тому й відмовила відразу. От тепер нехай і син робить висновки.
Невістка з Іриною тепер не розмовляє, ще й чоловіка налаштовує проти матері, мовляв, хороша мама і бабуся ніколи б не відмовилась своїм дітям у скрутний час.
Але хіба Ірина щось зробила не правильно? Невже вона не має право на власне життя і власний вибір? Чи таки мала дітям допомогти, коли їм важко?
Фото ілюстративне.
