Українці Сьогодні

Я планувала, що в суботу ми зберемося і викопаємо картоплю, адже мені скоро в Італію повертатися. Покликала я сина з невісткою, і доньку з зятем, думала, що разом ми за один день справимося. Та діти мене дуже розчарували

Я планувала, що в суботу ми зберемося і викопаємо картоплю, адже мені скоро в

Життєві історії 0

Я в неділю всіх своїх трьох дітей до себе запросила в гості, бо в чоловіка день народження був. Приїхав син з дружиною, дві доньки з зятями, але посиділи годинку, і стали додому збиратися, навіть на торт не хотіли чекати

Останнім часом мене не покидає думка, що в моїй родині не все гаразд. Ми

Життєві історії 0

Сестра моя вже півтора року в Канаді живе і повертатися поки-що не збирається. Мамі нашій 68 років, нещодавно вона сильно занедужала, в лікарню потрапила. Тоді вона про мене і згадала. Я поїхала до неї, ми помирилися, і я оплатила їй все лікування. Тепер маму треба забирати додому. Сама вона бути не може, їй догляд потрібен. До неї я переїхати не можу, бо у мене сім’я. І до себе забрати теж не можу, бо у нас уже живе свекруха, а сестра мене картає, що я погана донька

З своєю родиною я не спілкувалася багато років. Мама і сестра просто викреслили мене

Життєві історії 0

Я завжди чоловікові говорила, що нам треба думати, як жити окремо. Юрій мене в цьому не дуже підтримував. Він казав, що занадто багато грошей вклав в батьківський будинок, щоб зараз просто йти з нього. – От бачиш – вікна, двері – тут все зроблено за мій рахунок, – пояснював чоловік. – Чого ти причепився до тих вікон? – кажу. – Їх у тебе ніхто не забере, в свій час це і так твоїм стане. Я про інше кажу – нам треба жити окремо не тому, що нам у твоїх батьків погано, а тому, що так правильно – молода сім’я має жити окремо

Я завжди була переконана, що молоді мають жити окремо від батьків. Проте, сама я

Життєві історії 0

Минув час, я заспокоїлася і стала жити для себе і для своїх дітей, не згадуючи про свого колишнього чоловіка. Та нещодавно сталося те, на що я і не сподівалася – повернувся Петро, став проситися, щоб я його назад прийняла. Не склалося життя у нього з його красунею, каже, що зрозумів, що я найкраща і найрідніша. Я не знаю, що мені робити? Приймати чоловіка назад, чи таки не варто пробачати зраду

Мої батьки прожили разом 48 років, і вони для мене стали прикладом того, як

Життєві історії 0

Я привезла з собою 25 тисяч євро, та відразу сказала, що ці гроші я нікому давати не збираюся, я собі їх збережу, щоб потім від дітей не чекати допомоги. Та вони наввипередки стали мене просити, щоб я їм гроші дала – то на одне, то на інше. Запевняють, що коли мені треба буде, то вони в біді мене не залишать, і обов’язково допоможуть. Я дала їм по 100 євро, і наголосила, що на цьому все, і свого рішення змінювати я не збираюся

Додому я їхала з важкою душею. Позаду 20 років заробітків. Не скажу, що це

Життєві історії 0

Сестра чоловіка по роботі за кордон їздила на кілька тижнів. Приїхала, навезла нашим дітям і одягу, і шкільного приладдя, і смаколиків різних. Я їй дуже вдячна, але це ж надзвичайно дорого, я як приблизно підрахувала, скільки ж вона на нас витратила – це ж не менше 30 тисяч гривень. Скажу чесно, мені в житті так ніхто не допомагав, навіть рідні батьки

Таких людей, як Ліля, сестра мого чоловіка, насправді дуже мало. Я не перестаю дивуватися

Життєві історії 0

Діти продали квартиру і стали будуватися. За два роки вже все було готово, стали ми справляти новосілля. І тут, випадково, за столом я дізнаюся, що будинок оформлений на сватів. Я від несподіванки навіть не знала, що сказати, бо виходить, що ми вклали свої гроші в чуже майно

Прийшла я з гостей від сватів, і просто не знаю, що і думати –

Життєві історії 0

Коли я свою хату молодшій доньці переписала, то виходила з того, що на той момент вона була у найскрутнішому становищі. Зробила я це відкрито, перед тим попередила про свої наміри двох старших дітей, і вони не мали нічого проти. Прожила молодша донька біля мене кілька років, а потім заміж вийшла. Старшого онука мені залишила, а з чоловіком і їхньою спільною дитиною вони стали жити на території зятя. Зараз я вже пенсіонерка, внука я виростила, тому можу стверджувати, що мала не трьох, а чотирьох дітей

Дітей у мене троє, і в свій час я не зовсім правильно розділила спадщину.

Життєві історії 0

Йдучи вулицею у роздумах, я випадково зустріла маму Андрія. Тітку Анну я заледве впізнала. Я підійшла до неї, привіталася. І вона мені розповіла, що син з дружиною її практично з дому виганяють. І тут мені прийшла в голову чудова ідея – я запропонувала тітці Анні переїжджати до мене в будинок. Вона надзвичайно зраділа, і відразу погодилася. Думаю, що моїй мамі теж сподобалась би ця ідея. Адже ми і будинок збережемо, і людині допоможемо

В рідному селі я не була 10 років, відколи не стало моєї мами, я