В рідному селі я не була 10 років, відколи не стало моєї мами, я не мала причин, щоб туди повертатися.
Останні 18 років я живу за кордоном, в Німеччині. А зараз я надумала наш будинок в селі продати, бо стоїть пусткою і бур’янами двір заростає.
Я вже і покупців знайшла, і приїхала, щоб з ними зустрітися і все оформити. Та на місці сталося таке, що змусило мене передумати.
Колись я зустрічалася з хлопцем з нашого села, з Андрієм. Наші мами дружили між собою, а потім я стала зустрічатися з сином тітки Анни.
Андрій був старшим за мене на 4 роки. Ми планували одружитися і жити щасливо, але я вчилася в університеті і хотіла спочатку його закінчити, а потім повернутися в село і вже сім’ю створювати.
На вихідні я приїжджала додому і ми з Андрієм проводили час разом. Але одного разу я приїхала, а коханий мене не зустрів. До того ж, я помітила, що жінки в автобусі якось дивно на мене дивляться і перешіптуються.
По дорозі додому я зустріла ще одну сусідку, тітка Валя співчутливо на мене подивилася і чомусь назвала мене бідолашною, сказала, що таке буває.
Я не могла зрозуміти, що відбувається. Вдома маму я прямо запитала, вона попросила мене присісти і сказала, що у мого Андрія весілля буде, донька голови сільради від нього дитину чекає.
Мама боялася мені про це сказати, бо не знала, як я відреагую. Тітці Анні теж дуже неприємно, що все так вийшло.
Я наважилася, і таки пішла на розмову з Андрієм. Він навіть не вибачався, сказав, що він мусить, бо вона вже дитину чекає, та й перспектив у нього з нею значно більше, ніж зі мною.
Мені нічого не залишалося, як прийняти все як. Щоправда, я ледве все це пережила.
Після закінчення навчання мені випала можливість їхати за кордон продовжувати вчитися, і я вирішила, що це непоганий вихід в моїй ситуації.
Минув час. Я важко пережила втрату мами 10 років тому, і відтоді про рідний дім навіть не згадувала.
А тепер я подивилася на будинок, і ледь сльози стримала, зрозуміла, що якщо я його продам, то назавжди відріжу себе від місця, де я народилася.
Йдучи вулицею у роздумах, я випадково зустріла маму Андрія.
Тітку Анну я заледве впізнала, за той час, що ми не бачилися, вона дуже постаріла.
Я підійшла до неї, привіталася. І вона мені розповіла, що син з дружиною її практично з дому виганяють.
І тут мені прийшла в голову чудова ідея – я запропонувала тітці Анні переїжджати до мене в будинок.
Вона надзвичайно зраділа, і відразу погодилася.
Думаю, що моїй мамі теж сподобалась би ця ідея. Адже ми і будинок збережемо, і людині допоможемо.
Щодо Андрія, то я навіть рада, що все так сталося, і що ми з ним не разом.
В Німеччині на мене чекає чоловік, який вже кілька років пропонує мені виходити заміж, але я ще думала, бо ніяк не могла відпустити минуле.
Я планую зробити в будинку косметичний ремонт і тоді повернуся в Німеччину, щоб нарешті налагодити своє особисте життя.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
