Українці Сьогодні

Я з мамою жила в квартирі у місті до 30-ти років, заміж мене не кликав ніхто, особисте життя не складалося і я вже встигла змиритися з цим, тому розуміла, що треба добру роботу шукати, щоб на старість забезпечувати себе самій. Та згодом, несподівано, зустріла Олега. Він добрий і уважний до мене був, у нас все так добре складалося, але був єдиний нюанс – він жив в селі і у нього маленька дитина була, яку він виховував сам

Зараз я маю такий тягар на душі важкий, а поділитися ні з ким. Вирішила

Життєві історії 0

Нещодавно у мене був ювілей, 60 років, так мій чоловік мене навіть словами не привітав, не те, щоб якийсь цінний подарунок подарувати. Я не здивована, бо так у нас було все життя. Ми одружилися ще 35 років тому, виростили доньку. І у нас в родині було так заведено, що мамі нічого не треба. Я мала крутитися навколо потреб чоловіка і дитини, а про свої бажання довелося забути на багато років. Та тепер я вирішила все змінити

– Що це ти, мамо, собі надумала, в 60 років розлучатися? А батька ти

Життєві історії 0

Я ніколи не думала, що залишу свого чоловіка сама. Дмитро був доброю людиною, ми виховували двох дітей і я за ним, як за кам’яною стіною завжди була. Ми були щасливою сім’єю, аж до того моменту, коли я влаштувалася працювати в магазин в нашому селищі. Якраз тоді все й почалося руйнуватися на очах

У своєму житті я, на жаль, зробила таки чимало помилок, роки минули і я

Життєві історії 0

Я собі подумала, що нарешті щось і для себе треба скласти, а то я все дітям і дітям. І я по тихеньку стала собі відкладати. На себе я не витрачала нічого, по кілька років ходила в одному і тому ж вбранні і взутті, щоб зекономити. От Роберто і звернув на це увагу. Він щиро не розумів, куди діваються мої гроші, адже я на елементарних речах для себе економлю. – То, Анно, звичайно не моя справа, і якщо не хочеш – не відповідай, але куди ти діваєш свою зарплату? – якось запитав мене Роберто, син синьйори Амелії, яку я доглядаю останніх два роки

– То, Анно, звичайно не моя справа, і якщо не хочеш – не відповідай,

Життєві історії 0

Мене свекруха не прийняла від слова зовсім, так прямо і сказала, коли ми одружувалися, що вона мене бачити не хоче. Я особливо їй і не нав’язувалася, а навіщо, мені від неї нічого не треба. Нещодавно у нас із чоловіком народилася спільна дочка. Бабуся на її народження ніяк не відреагувала – ні поздоровлень, ні подарунків, нічого. Я сприйняла це спокійно – не хоче, то і не треба. Але останнім часом мама чоловіка дуже змінила свою стратегію поведінки. Вона захотіла зі мною родичатися. Запрошує постійно мене до себе в гості, каже, що не варто «ховати» онучку від неї, і плюс потрібно познайомити нашу дочку із сином чоловіка від першого шлюбу, адже вони рідні брат і сестра

– Чому ти так вперто не хочеш їхати до моєї мами? Адже вона нас

Життєві історії 0

Зустріч з майбутньою свахою мене лякала, адже я розуміла, що ми їм не рівня. Але Дмитро зробив пропозицію Світланці, і треба було зустрічатися з його родичами, щоб обговорити деталі весілля. Ми домовилися, що сваха приїде до нас в село, і ми про все поговоримо. Та цієї розмови я боялася, донька мені сказала, що дідусь Дмитра виступив проти того, щоб він з Світланкою одружувався, бо він вважає, що моя донька з ним лише через гроші. Дідусь заявив, що якщо Дмитро не відмовиться від Світлани, то не отримає від нього ніякої спадщини. Після цього я ще більше стала хвилюватися, бо як уявила, що сваха приїде і на власні очі побачить як ми бідно відносно них живемо, то і вона стане проти цього весілля

До приїзду свахи я готувалася так, наче до мене в гості має англійська королева

Життєві історії 0

Я в сім’ю сина ніколи не вмішувалася, сподівалася, що все буде добре. Але дива не сталося, син нещодавно пішов з сім’ї. У нього і справді є інша жінка, яка ще не була заміжньою, дітей теж не має. Живуть вони у тієї жінки, її звати Ксенія, і в неї є своя квартира. Я особисто з нею ще не знайома, тому нічого про неї сказати не можу. Проблема от в чому – свати наполягають, що я маю залишити невістку з внуками в своїй трикімнатній квартирі

– Вибачте, свахо, але квартиру ви маєте моїй доньці залишити. Уляна не винна, що

Життєві історії 0

Оксана була у шлюбі 4 роки. До весілля її наречений не показував свій характер, а проявив себе лише після того, як дитина народилася, і Оксана в декрет пішла. Її чоловік став контролювати всі її витрати, дійшло до того, що сестра не могла купити собі навіть цукерки, бо чоловік вимагав звіт кожного дня і постійно дорікав їй, що вона марнотратка. Оксана терпіла до останнього, але коли зрозуміла, що нічого не зміниться, то сама подала на розлучення. Я її підтримала, бо з таким чоловіком їй життя не було

– Ти, Тетянко, вибач, але квартиру нашу ми твоїй сестрі подаруємо, – виправдовуються переді

Життєві історії 0

Коли в моєму житті склалася непроста ситуація, я навіть не уявляла, що може прийти на допомогу практично чужа мені людина. Тепер я визнаю, що несправедливо ставилася до Марії, бо вона мені так допомогла, як ніхто з родичів

Коли в моєму житті склалася непроста ситуація, я навіть не уявляла, що може прийти

Життєві історії 0

Додому я приїжджаю лише раз у рік, на місяць влітку. В минулому році я була у липні, а цього разу я в серпні приїхала. З собою я привезла 10 тисяч євро. Як би це дивно не звучало, але я досі не маю свого житла. Все, що у мене є – це стара двокімнатна квартира, в якій ми колись жили. Весь цей час я здавала її квартирантам, і вона в дуже занедбаному стані. Взагалі, я б хотіла жити за містом, у власному будинку, але я не мала необхідної суми, щоб його придбати. А зараз підвернувся хороший варіант – моя знайома, теж заробітчанка, продає будинок за містом. Я хочу його купити, а моя донька проти

– Свої обіцянки треба виконувати, так що, мамо, ми розраховуємо на тебе, – сказала