Мати мого чоловіка сама живе в селі і має гарний будинок і земельну ділянку. У неї двоє дітей: старша дочка і молодший син. Різниця у віці і них досить велика – 14 років. У дочки Ірини Дмитрівни, Світлани, особисте життя не склалося. Сама мати її постійно просила, щоб вона хоч для себе дитину народила. Вона і народила в 30 років дівчинку. Всі з цією її донькою носилися, няньчилися. Ірина Дмитрівна в місто мішками продукти з городу возила. Мій чоловік Юрко, тоді ще сам майже дитиною був, водив племінницю в дитячий садочок. Як же, перша внучка, радість для всіх. Ніхто тоді не замислювався чим це все скінчиться
Мати мого чоловіка сама живе в селі і має гарний будинок і земельну ділянку.
Перед самою пенсією мама чоловіка втратила роботу. Ми обоє цілими днями сиділи вдома, піти нікуди було ні мені, ні їй. Коли свекруха почала демонстративно гучно прибирати в квартирі якраз в той час, коли я дитину уклала спати, я не витримала, і сказала їй, що так негарно робити. А вона мені відповіла, що господиня тут вона. В той же вечір я зібрала дитину і поїхала до своєї мами, висунувши чоловікові умову, що в квартиру свекрухи я більше не повернуся
Кілька місяців тому я зробила помилку – пішла від чоловіка, хотіла, щоб він почав
В понеділок приїхав мій старший брат з Америки. Навіз батькам всякої всячини, одягу якогось модного, батькові джинси. Матір накрила стіл, перед цим днів два готувала різну смакоту. Пританцьовувала біля невістки, все найкраще пропонувала та подавала. Потім Іван з дружиною стали їздити по родичах, де всі їм заздрили та захоплювалися ними. А потім Іван поїхав взявши пів кабана та конверт з грошима, які батько вручив. І тільки брат з сім’єю за поріг, як мама згадала про тиск, стала просити, щоб моя дружина подала чай, зготувала відвар, а батько став скаржитися, що снігу стільки намело, що й пройти важко. Ліда варила відвар, я відкидав сніг і сумно мені стало, ну чому я й досі живу з невдячними батьками
В понеділок приїхав мій старший брат з Америки. Навіз батькам всякої всячини, одягу якогось
Через пів години приїхала Світлана з чоловіком, зять зайшов до хати і навіть не привітався. – Мамо, переїжджай до нас, будеш з дітьми допомагати і тобі не так самотньо буде. А будинок твій треба продати, Степану терміново гроші потрібні, він свою справу відкриває. Марія взяла тільки найнеобхідніше, що їй могло знадобиться. На душі було тоскно, їхати зовсім не хотілося. Адже в цих стінах пройшли кращі роки її життя, кожна річ була особливо дорога для неї
Тітка Марія сиділа на порозі своєї старенької хати і годувала курей і кота. Це
З першим чоловіком я прожила 12 років. Жили ми дуже добре, лише діток в нас не було. А одного дня я зустріла Віталія, ніколи й подумати не могла, що ця людина змінить не лише моє життя, а й життя мого чоловіка. Руслан дуже просив не робити великої помилки, але я його не послухалася. Відтоді минуло два роки, у мене зовсім інше життя, але інколи мені дуже шкода свого колишнього чоловіка
Зараз мені непросто розповідати про те, що пережила сама, що до цих пір, через
Поки Олег гроші заробляв, був потрібен і дружині, і своєму синові. А одного дня Валентина зібрала речі чоловіка і виставила за двері. І так їй спокійно жити стало, з’явилося бажання готувати, зробила нову зачіску, накупила одягу, син став краще вчитися в школі. А Олег пішов жити до матері в двокімнатну квартиру. Але там його ніхто не чекав, бо з матір’ю жила донька з чоловіком і дитиною. І стала мати Олега з донькою щодня дзвонити Валі, просити, щоб забрала чоловіка назад
– І поки мій син гроші заробляв, був потрібен усім – і дружині Валентині,
Наша мама все життя пропрацювала на заводі, і від підприємства їй була дана чотирикімнатна квартира, в якій ми всі жили однією великою родиною. Мама, тато і п’ятеро дітей: я, дві сестри і два брати. Потім, коли ми виросли, я і мої сестри виїхали з рідної домівки в інші міста влаштовувати своє життя, народили дітей, маємо свої сім’ї. Батьки і брати залишилися жити в тій квартирі. Коли батьків не стало і прийшлося ділити квартиру, ми дізналися, що вона не приватизована і на ній великий борг за комунальні. Багато років минуло і зараз ми з сестрами з’їжджаємося в рідну домівку рідко, непроста доля у нас
Я стільки років прожила, а ніколи й подумати не могла про те, що квартира
У січні у свекрухи був ювілей, і нас з чоловіком зобов’язали приїхати, привезти внучку. Мої свекри – люди небідні, живуть удвох у трикімнатній квартирі, недавно зробили добротний ремонт. Дитина на місці не сиділа, і свекрам, в яких вдома ідеальний порядок, це дуже не сподобалося
Повірити у те, що рідна бабуся зажадає від мене грошей, було складно. У січні
Цього року на зимових канікулах нас вперше не покликали в село до свекрухи. Ось уже кілька днів, як приїхала Орися з чоловіком і дітьми, а нам не дзвонять і в гості не запрошують. Дзвоню запитую, чи можна сина привезти хоч на кілька днів, а мені у відповідь свекруха каже: «Орися не хоче, щоб твій син спілкувався з її дітьми, він же їм насправді не брат»
Зараз я заміжня, маю двоє дітей, але мій старший син не від чоловіка, ми
Андрій закінчив університет, знайшов гарну роботу, життя налагодилося, але він ніяк не міг забути Вероніку, свою однокласницю. А одного разу він повернувся в рідне містечко і дізнався, що дівчина тепер вільна, розлучилася з чоловіком і зараз живе у бабусі. Андрій відразу зрозумів, що доля подарувала йому ще один шанс і вирішив, що цього разу він його не упустить
Андрій закохався в Вероніку ще в шостому класі, коли в їхній клас привели нову

You cannot copy content of this page