В понеділок приїхав мій старший брат з Америки. Навіз батькам всякої всячини, одягу якогось модного, батькові джинси. Матір накрила стіл, перед цим днів два готувала різну смакоту. Пританцьовувала біля невістки, все найкраще пропонувала та подавала.
Потім Іван з дружиною стали їздити по родичах, де їх все розпитували, ними захоплювалися та щедро пригощали.
В нашій хаті цей тиждень було справжнє свято, батьки щасливі бавилися з американськими онуками, мама з ранку до вечора щось пекла та тушила.
Коли Іван з дружиною та дітьми збиралися додому, батько дістав великий конверт і вручив ніби непомітно Іванові гроші. Всі розпрощалися, натішилися, мама напакувала в сумки пів свині.
Іван поїхав.
А вже ввечері мама згадала, що в неї тиск, просила мою дружину Ліду подати чаю і зготувати відвар. Тато сказав, щоб я йшов відкидати сніг, бо вже мало хату не замело, а він вже в літах, то маю це зробити я.
Ліда варила відвар, я горнув сніг і так сумно мені на душі стало.
Останніх років 10 з дружиною і своїми двома синами живу з батьками в одній хаті. Мама вже давно по господарству нічого не робить, батько також. Вони з тих людей, що дуже шанують себе. Як тільки вийшли на пенсію, відразу стали себе шанувати, мама лишній раз на город не вийде, бо вдень сонце пече, а ввечері комарі. Ми з Лідою все робимо по господарству. Іван приїжджає дуже рідко, тоді батьки наче самі не свої, оживають, забувають, що їх щось турбує, літають навколо його сім’ї.
З кожним роком розумію, що я зробив велику помилку, що залишився з батьками. Завжди дорога людина та, яка далеко, а та, яка близько, яка все робить і допомагає в усьому та ніколи чомусь не цінується. Можливо варто покинути батьків, придбати хату в селі і жити своїм життям? Але зараз грошей таких у нас немає, та й в цю хату і обійстя ми з Лідою стільки грошей та праці вклали. Дуже хочу почути пораду, що мені зараз робити?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.