fbpx
На минулих вихідних свекруха нас запросила до себе на гостину, так як нещодавно у неї був день народження. Ми купили їй в подарунок хлібопічку і поїхали. За столом почалися розмови про те, що скоро треба садити город. Свекруха почала докоряти мені, що я ніколи не приїжджаю і не допомагаю, хоча це зовсім не так. Щовесни я кілька днів саджу у свекрухи картоплю і іншу різну городину, але моїх старань ніхто не помічає
Їхати в село до батьків чоловіка я ніколи не любила. Впевнена, що кожна наша
В неділю до мене зателефонувала мама колишньої невістки і давай скаржитися мені на сина. Я свасі так і сказала – ну а чому мій син має піти в нікуди з валізою? Квартиру ж вони разом купували, а те, що життя не склалося – хто ж у цьому винен
Свою невістку Людмилу я любила і ніколи зайвого слова їй не сказала. Хто ж
Моя мама в дуже хороших стосунках з моєю свекрухою. І якось вона вмовила матір мого чоловіка, щоб та впустила нас пожити у свою другу квартиру. Мати Івана в оренду її не здавала, вона просто стояла замкнена, тому вона нас впустила до себе. Спочатку все було добре, але я й ніколи навіть уявити не могла, що буду вислуховувати ще за своїх дітей та чоловіка
Прикро, але моя свекруха – дуже своєрідна жінка. У неї троє дітей, які вже
1 березня мене син повіз на вокзал, запитує, мамо, коли ще тебе чекати? От я йому чесно і відповіла, синок, кажу, це, напевно, останній мій візит, досить з мене вашої гостинності. Невістці не подобалося нічого, навіть те, що я просто телевізор дивилася. Я вже не могла тієї весни дочекатися, щоб від сина нарешті додому повернутися і переступити поріг рідного дому
– Наприкінці минулого року я трохи прихворіла, за мною потрібен був догляд, от син
Я жодного разу ні тещі, ні тестеві ні в чому не відмовив, а вони зараз переді мною двері закривають. «Вибач, Сергію, нічого особистого», – сказав батько моєї колишньої дружини. Одного разу мені довелося поїхати на тиждень у відрядження а коли повернувся, не зміг потрапити в нашу квартиру – були замінені замки. Дружина написала мені повідомлення: мовляв, прийняла рішення про розлучення, ти нам більше не потрібен, мені допоможуть мама і тато
Чому в розлученні найчастіше звинувачують чоловіків? Яку історію не прочитаєш, у всьому винні чоловіки.
Синові моєму вже 45. Він став досить багатою людиною, купив велику квартиру, побудував заміський будинок, має автомобіль. А недавно він пішов з сім’ї, залишив дружину і двох дочок. Не знаю як бути – мені дуже шкода першої невістки і внучок. Але я розумію, щоб продовжити спілкування з сином, мені потрібно прийняти його теперішню дружину
Свого племінника Валерія я виховувала з 8-ми місяців, він мені як рідний син. Моєї
В той день у мене був день народження. Я попередив Інну, що прийду з роботи раніше і поросив, щоб вона щось приготувала. Але замість накритого столу я побачив пусту квартиру і записку на столі. Інна написала, що йде від мене. Дочці тоді було 2 роки. Поки мене не було, вона з батьками навіть дитяче ліжечко вивезли
Все, що я пам’ятаю про свій перший шлюб це те, що у дружини ніколи
У неділю я була в гостях у своєї доньки, до неї аж два кур’єри прийшло. Один приніс блендер якийсь, інший – гору дитячих іграшок. Дитина взяла ті іграшки у руки на хвилину і викинула на підлогу, побігла далі. Я кажу доньці: “Олено, доню, ти зараз сидиш в декреті, один чоловік на вас усіх заробляє. Гроші економити потрібно, не купуй непотрібних речей. Життя зараз непросте, ніхто не знає, чи матиме завтра роботу”. А Олена мені каже, що це свекруха її винна в тому, що вона викидає багато грошей на вітер
– Ось вчора за ту годину, що я сиділа в гостях у своєї дочки,
Я відразу сказав Ірині, що не збираюся йти з сім’ї, навіть думати не буду, тому запропонував припинити наші відносини. Звичайно, вона засмутилася. Через тиждень після розставання вона просить приїхати. Я приїхав. Ми поговорили. Вона попросила мене про послугу. Я дуже шкодую, що погодився їй допомогти
Мені 37 років, я одружений, є дочка 15 років. Три роки тому, коли в
Вдома я була бухгалтером, то ж без проблем порахувала, скільки мені треба пробути на заробітках, щоб реалізувати свій план. В кінці кожного місяця зарплату мені видавав син Алессії, а я ділила її на дві частини і чемно відправляла бусом в Україну. – Анно, – повчала мене вечорами Алессія. – Ти вже з чоловіком помилку зробила – відпустила його і все тягла на собі, то хоч з дітьми не роби помилки. Вони дорослі і самі мають собі давати раду, а ти – живи для себе
Зараз мені 60 років, а коли приїхала в Італію, було 50. Роки заробітків минули

You cannot copy content of this page