Життєві історії

Мені 38 років, у мене є чоловік і двоє дітей. Живемо ми у власній квартирі. Чоловік молодший від мене на два роки. 16 років тому в моєму житті

Коли ми з чоловіком одружилися, відразу почали старатися самі, бо розуміли, що допомоги нам чекати нема звідки. Я була з іншої області, мої батьки жили далеко, і нічим

Я завжди вважала, що не можна жити одним днем, тому все життя складала гроші. Навіть у найважчий період у мене був сховок, про який навіть чоловік не знав.

Нещодавно мій звичний світ завалився, бо після 20-ти років шлюбу я дізналася, що мій чоловік має іншу жінку. Йти з сім’ї він не збирається, бо вона одружена, але

Ми з чоловіком – люди небагаті. Живемо в селі, маємо власний будинок, тримаємо господарку. У нас є город, на якому ми садили картоплю, буряк, моркву, все, що треба.

Я народилася в небагатій сім’ї, виросла в селі, рано подорослішала, бо була старшою донькою в багатодітній родині. Вийшла заміж в 19 років, за хлопця з нашого села, він

Все життя моя мама допомагала моєму молодшому брату, і в силу обставин я з цим мирилася, і сама давала собі раду, не чекаючи на її підтримку. Але зараз

Ми з чоловіком у шлюбі 18 років, живемо в селі, і на мою думку, живемо непогано. Але мій чоловік ніяк не може заспокоїтись, він постійно хоче щось робити,

У мене є єдина донька Христина, якій зараз 38 років. Вона давно одружена, має двох дітей. Живуть вони з зятем і дітьми, а також з моєю літньою мамою

Я працювала до 70-ти років, а нещодавно вийшла на пенсію, бо стала не зовсім добре себе почувати. Все життя я пропрацювала вчителькою математики в місцевій школі, містечко у