Нещодавно мій звичний світ завалився, бо після 20-ти років шлюбу я дізналася, що мій чоловік має іншу жінку.
Йти з сім’ї він не збирається, бо вона одружена, але і припиняти цей роман він теж не хоче.
Мені 39 років, я в повній розгубленості від безвиході, просто не знаю, що з цим усім робити.
Чоловік з своєю пасією разом працюють на роботі, тому мають змогу бачитися кожен день.
Спочатку чоловік і не заперечував, і не визнавав цей зв’язок.
Я вірила в те, що хотіла, а не в те, що було насправді. Тому намагалася з усіх сил зберегти сім’ю, і стати ще кращою дружиною і господинею.
Я ледве встигала все поєднувати – і роботу по дому, і догляд за дитиною, але я дуже любила чоловіка, і дуже хотіла, щоб все було зразково.
Потім у нас народилася друга дитина, і тоді чоловіка наче підмінили.
Він почав дуже пізно приходити з роботи, виховання двох наших дітей було повністю на мені.
Ми стали чужими, але продовжували жити разом.
Чоловік геть не цікавився ні моїми справами, ні справами наших дітей, добре, що хоч давав гроші.
Найцікавіше, що збоку для всіх ми виглядали як зразкова сім’я.
Єдина людина, кому я могла поскаржитися і розповісти правду, була моя мама.
Вона мені завжди говорила, що поки я ще молода, щоб я йшла від чоловіка, бо рано чи пізно він від мене піде.
І вона була права, бо одного разу чоловік прийшов додому і став збирати речі, сказав, що йде від мене.
Я пробувала говорити йому, що у нас двоє дітей, і що сама я не справлюся, але він запевнив мене, що дітей буде забезпечувати, і аліменти платитиме, але його рішення є остаточним, і змінювати його він не збирається.
Також чоловік залишив нам квартиру, хоча вона була нашою спільною власністю.
Тоді я і згадала слова своєї мами, яка радила не тягнути, а розлучатися відразу.
Тепер, в 40 років, та ще й з двома дітьми, я розумію, що налагодити своє особисте життя буде значно важче. Та й я, в принципі, нічого і не шукала.
Але минуло півтора роки, і тиждень тому чоловік повернувся додому.
Спочатку нічого пояснювати не хотів, просто поселився в своїй кімнаті.
Вигнати його я не могла, бо він досі залишався власником помешкання.
Потім чоловік заговорив, попросив у мене вибачення, визнав, що він зробив помилку і що він знову хоче повернутися в сім’ю.
А у мене за цей час вже все перегоріло, якесь повне спустошення, я не вірю йому зовсім.
Про яку сім’ю він говорить? Всі ці роки ми жили наче чужі люди, а тепер він згадав, що у нього є дружина і діти.
Не знаю, як жити, і що робити далі.
Але тепер я точно знаю, що мама правду говорила – якщо спочатку не клеїться, треба розлучатися відразу, бо далі краще точно не буде.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
