Головна

Життєві історії

Зачекай, синку, ти хочеш мені сказати, що квартиру ви на сваху перепишете? – нічого не розуміючи, перепитала я. – Саме так. Квартиру оформляємо на тещу, – спокійно уточнив син. – Це ти сам придумав? – питаю. – Марина, взагалі-то. Але я з нею згідний. Я навіть не знала, що маю відповісти своєму “розумному” синочку. Він собі вирішив квартирами розкидатися, ще й запевняє мене, що це правильний крок
Життєві історії 0
– Зачекай, синку, ти хочеш мені сказати, що квартиру ви на сваху перепишете? – нічого не розуміючи, перепитала я. – Саме так. Квартиру оформляємо на тещу, – спокійно
Моя сестра 4 роки зустрічалася з одним чоловіком, він до нас часто в місто у відрядження приїжджав. Галина дуже щасливою була, нікого не слухала і лише з ним щасливе майбутнє в думках будувала. А потім, несподівано для всіх, дізналася, що вже чекає дитину. Цей чоловік золоті гори їй обіцяв, а коли відрядження скінчилося, залишив їй трішки грошей і більше його не бачив ніхто. Саме після цього ми й дізналися всю правду
Життєві історії 0
Так склалося, на жаль, що життя моєї старшої сестри було не дуже добре. В 21 рік моя Галинка стала зустрічатися з одним чоловіком, він досить таки часто приїжджав
Ось це наш будинок, – сказала Наталя, вказуючи на будинок. – Тут я виросла. – Все виглядає дуже красиво, – в захопленні сказав Андрій. Наталя мовчки дивилася на яблуню, і з подивом помітила, що кілька яблучок ще є на ній. Зірвала два, одне собі, одне чоловіку. Відкусила. Відчула знову той смак. В місті таких не купиш. Криниця теж стояла на тому ж місці. Напилася води і наче за помахом чарівної палички відчула, як у неї пропадає втома. “Зберегла ще водичка свою цілющу силу”, – зауважила вона. А далі відбулися просто дива
Життєві історії 0
Свій 45-річний ювілей Наталя чекала з неохотою. У неї було стільки планів, але нічого з того, про що вона мріяла, не здійснилося. Найбільшою її мрією було мати дитину.
Вже тоді, коли не стало батька чоловіка, ми з Юрком до свекрухи прийшли позичати гроші, адже дуже добре знали, що свекор ще за життя віддавав їй всі свої гроші і в неї вже велика сума була. Але свекруха здивувалася щиро. – Я нічого вам давати не буду, на ці гроші не розраховуйте, в мене ще одна дитина є. А коли мати чоловіка постаріла, стала змінюватися на очах і співати до мене зовсім по-іншому. Я вже й повірила їй, аж поки мені не зателефонувала її друга невістка
Життєві історії 0
Ось вже 20 років як я вже заміжня жінка, – розповідає Тетяна, – і всі ці роки у мене немає зовсім спокійного життя з мамою Юрка, мого чоловіка.
Не встигла я поставити слухавку, як знову задзвонив телефон. На екрані висвітилося “Донечка”. – Мамо, мені гроші потрібні, терміново. 600 євро, – замість привітання випалила дочка. – Наталко, я б з радістю, – кажу. – Але ти ж знаєш, що все, що я привезла, я вже витратила на лікування. – То позич! – У кого? У людей грошей немає, хто тобі тут таку суму позичить? – Мамо, тут не мають, але в Італії мають. Подзвони комусь з своїх італійських подружок і попроси нехай позичать. А ти повернешся в Італію і віддаш борг
Життєві історії 0
– Тітко Марино, як Ви? Наталка казала, що ви знову недавно в лікарні лежали? – питає мене по телефону моя племінниця Настя. – Ой, дитинко, і не питай.
Моя мама жила дуже бідно, багато працювала і сімейне життя у неї нещасливе було, тому я вирішила для себе, що обов’язково знайду собі багатого чоловіка. З Петром у нас все добре спочатку було, та коли я відчула щось недобре, то вже розлучитися хотіла. – Вибрала такого чоловіка, то живи вже. Що люди скажуть, якщо ти від нього підеш? – повчала мене мама. Я дуже шкодую, але я її послухала
Життєві історії 0
Народилася я та виросла, можна сказати, в бідній сім’ї, але в родині службовців, батько мій – був досить таки добрим артистом в місцевому театрі, його знало багато людей,
Перед самим весіллям, коли Тетяна вже витягла свою білосніжну сукню з шафи, а всі приготування до святкування були на завершальному етапі, Олексій прийшов до її батька. – Добрий вечір, пане Василю, – сказав він, нервово ковзаючи поглядом по кімнаті. – Мені потрібно з вами поговорити. – Що сталося, Олексію? Вже завтра весілля, все готово. Люди чекають! – Простіть мене, – сказав Олексій і відразу знизив голову. – Я не можу… Я люблю іншу. Моя душа не спокійна, і я не маю права обманювати Тетяну. Я думав, що зможу, але не зміг. Ці слова пронеслися крізь Василя Миколайовича, немов блискавка. Він не знав, що відповісти
Життєві історії 0
– Ото дівчині не щастить! Наречений втік перед самим весіллям! – все село обговорювало цікаву новину. Увечері, коли люди вже збиралися на вечерю, по всіх домах ходила одна
А вже коли я стала більше за свого чоловіка заробляти, то не хотіла йому говорити про всі гроші, а трохи для себе відкладала. Артем мій зовсім не розуміється в брендах, якщо в мене сумка за 5 тисяч гривень дорогої фірми, він і уваги не звернить на це, а буде думати, що це звичайнісінька сумка за 500 гривень і нічого особливого в ній немає. Тому і одяг я собі дорогий купувала, і косметику, а чоловік й не підозрював нічого. А одного разу до нас, несподівано, зовиця в гості приїхала, ох і людина недобра вона
Життєві історії 0
А що я такого зробила? На мій власний розсуд все доволі справедливо. Можна подумати, інший у мене з’явився і я від свого чоловіка відвернулася, – говорить Надія, –
5 років син з невісткою в мене жили, а потім трохи грошей наскладали, свати гарну суму дали і вони собі купили окрему квартиру. А як з’їжджали від мене я їх пошкодувала. – Я вам посуду трохи свого дам, он лежить без діла все: тарілок трохи маю – поділюся, ложки, виделки, сковорідки, – синові своєму кажу. – Мої батьки нам квартиру купили, а ви старий посуд пакуєте нам, не хочу я цей мотлох ще й в нову квартиру везти, – сухо мовила невістка
Життєві історії 0
Мої діти, тобто мій рідний син та його дружина Ангеліна 5 місяців тому купили власну двокімнатну квартиру. Я за них дуже раділа, щиро кажу, але недовго. А все
Ти хочеш сказати, що грошей нам висилати не будеш? А для чого ж ти тоді поїхала за кордон? – здивовано мене питає донька по телефону. – Напевно, ти так жартуєш, мамо. Я машину вже замовив, от-от привезти мають, а чим я заплачу? – обурюється син. Три роки тому я стала заробітчанкою. Зараз шкодую, що не зробила цього раніше, бо заробітчанство дуже змінило мене
Життєві історії 0
– Ти хочеш сказати, що грошей нам висилати не будеш? А для чого ж ти тоді поїхала за кордон? – здивовано мене питає донька по телефону. – Напевно,

You cannot copy content of this page