Життєві історії
– Дочка у мене цілком нормальна, адекватна, майже тринадцять років їй, – розповідає тридцятип’ятирічна Наталя. – Але іноді на неї находить. Всі ці підліткові речі: в кімнаті бардак,
Хочу розповісти людям свою історію в надії, що мені стане трішки легше. Можливо, знайду тих, хто мене зрозуміє та підтримає, адже я не розумію, що я поганого роблю?
Для Валентини настали важкі часи, коли її син одружився. Поява в будинку невістки внесла повне сум’яття в їх досі розмірене життя. Не можна сказати, що все було добре,
Хочу, щоб ви зрозуміли, що я не жаліюся на життя, я просто хочу позбутися якоїсь важкості на душі, яка заважає мені жити і рухатися далі, адже я дуже
Я вже не відчуваю себе молоденькою дівчиною. Мені вже чимало років, майже сорок. Я розчарувалася в чоловіках і в своєму житті. Я жодного разу не виходила заміж і
Одружилися ми з Андрієм два з половиною роки тому, нам по 25 років тоді було, вчилися разом, два роки зустрічалися, потім в РАЦС сходити надумали. – Живіть у
Зараз, коли повертаюся на багато років назад у своїх думках, навіть не знаю, чи правильно я відбулася, як мама, чи не зробила помилок, за які тепер розплачуюся сповна.
Не знаю як так сталося, але в нашій сім’ї все змінилося – від наших чудових, розмірених стосунків практично нічого не залишилося. Мені завжди здавалося, що я свого чоловіка
Мені ніяк не щастило побудувати міцні сімейні стосунки. Якось, коли я розлучалася, в одне з відвідувань суду я зустріла давнього знайомого. Познайомилися ми з ним на моїй роботі
– Купила я собі лоточок полуниці, маленький зовсім, може, ягід з десяток! – розповідає пенсіонерка Ярослава Іванівна. – Грошей немає, звичайно, зовсім зараз, але щось так захотілося спробувати