Для Валентини настали важкі часи, коли її син одружився. Поява в будинку невістки внесла повне сум’яття в їх досі розмірене життя. Не можна сказати, що все було добре, але, принаймі, налагоджено.
Віктору, сину Валентини, було 25 років, хлопець до цього часу нормальної, постійної роботи так і не знайшов. Можливо тому, що в свій час не зміг закінчити навчання в університеті, залишив на четвертому курсі, коли до диплому було вже рукою подати. Як не вмовляла Валентина сина, щоб той не кидав навчання, не послухав. В результаті вже який рік сидить без роботи, практично на маминій шиї.
А тут надумав одружитися. І знову перед Валентиною постала дилема. З однієї сторони, як він збирається забезпечувати родину, коли сам на себе заробити не може, а з іншої – мама сподівалася, що одруження для сина стане серйозною мотивацією в житті. Може, на навчанні відновиться і роботу гідну знайде.
Після весілля Віктор привів дружину додому, то ж Валентині з чоловіком і дочкою довелося потіснитися. Жінка вважала, що потрібно допомогти молодим стати на ноги, ну а потім вони знімуть квартиру, і будуть жити самостійно. Однак час ішов, але молоді і не збиралися нікуди переїжджати. А поведінка невістки, була, м’яко кажучи, не дуже нормальною.
Вона, не соромлячись, ходила по квартирі в різному вигляді, годинами базікала по телефону, а про те, що є ще й побутові обов’язки по дому, ніколи не замислювалася. Таке ставлення Валентина терпіла тільки заради сина, але ось дочка її, Оксана, не приховувала свого невдоволення і часто говорила дружині брата все, що вона про неї думає.
Але по-справжньому важко довелося всьому сімейству, коли у Віктора народився малюк. Якщо у невістки і був материнський інстинкт, то десь дуже глибоко. Вона вважала за краще сидіти на дивані і дивитися телевізор. Всі турботи про малюка лягли на свекруху. Так тривало більше пів року. Син і далі ніде не працював, невістка була в декреті, то ж весь сімейний бюджет Валентина тягла на собі.
Оксана, хоч і була молодшою дитиною, але відразу після закінчення університету пішла працювати. То ж дівчина сама на себе заробляла, а маму їй було просто шкода. От вона і запропонувала вихід із ситуації: «Мамо, вистачить переживати. Кинь ти їх усіх, поїхали на все літо на дачу». Валентина спочатку не погоджувалася, але вмовляння доньки і чоловіка переконали її.
Крім того, на дачі і справді було багато роботи. Валентина нарешті доробила ремонт в будиночку, посадила огірки, помідори, капусту, чого давно вже не робила. Одним словом, перебування на свіжому повітрі лише пішло їй на користь.
Перший тиждень після від’їзду жінка щодня отримувала гнівні дзвінки: як вона могла кинути сина і його сім’ю. У молодій сім’ї творилася справжня паніка! Що робити? Що готувати? І як з малюком справлятися? Поки обід був завжди на столі, сімейне життя сина повністю влаштовувало. А тут – їсти нічого, навколо бруд, дитина кричить.
Довелося йому дружину виховувати, та й самому за голову братися. Через місяць син попросив вибачення у матері, і сказав, що все усвідомив. Пара зняла квартиру, і переїхали від батьків. Адже треба колись починати самостійне сімейне життя. А на днях Віктор зателефонував матері і сказав, що нарешті знайшов роботу.
Фото ілюстративне – lela.
