Коли єдиний син розлучився, Галина дуже тужила, адже у неї більше нікого не було крім нього, а вона так любила невістку і онука свого. Та Петро з Надією розлучилися з суперечкою, тому невістка розсердилася і з свекрухою не підтримувала зв’язок. Як тільки Галина не старалася, як не просила, але Надія не ходила до неї і до себе кликала зрідка. Онук з бабусею спілкувався холодно, а останнього разу ледве її впізнав. А коли свекрухи не стало, Надія приїхала квартиру її на сина оформляти, адже він єдиний спадкоємець її. – Як таке може бути – вона ж так свого онука любила, а залишила його ні з чим? Її квартира тепер власність чужих людей
Важко навіть передати, що відчувають батьки, коли їх діти, по тій чи іншій причині розлучаються, не важливо вже, хто в цьому винен, але бабусі з дідусями не завжди
В неділю ми приймали гостей, прийшли до нас батьки Дениса. З перших хвилин я відчула, що просто не буде. – О, то що, ви в такій маленькій квартирі живете? – майже замість привітання сказав сват. Ми з чоловіком переглянулися і запросили гостей у велику кімнату, де ми накрили стіл. – Таки дуже мало місця, нема де розвернутися, – батько Дениса явно був не задоволений нашими умовами проживання. Майбутня сваха критично оглянула стіл, і стала витягати з сумки харчі, які вони з собою, виявляється, привезли. Вони – люди з села, і у них все домашнє, свіженьке, не те, що у нас
Я знала, що рано чи пізно це станеться, але не уявляла, що так швидко. Якось в п’ятницю ввечері я прийшла з роботи, написала чоловікові список продуктів, і відправила
Що це таке? Мамо, ну не можна так на всьому економити. У тебе ж гроші є, – я дивилася на кошик з продуктами і не могла зрозуміти, чому мама так дивно себе поводить. Маму я зустріла в супермаркеті. Я забігла туди в обідню перерву і побачила, що мама там робить закупки. Я подивилася на ті продукти, які мама поклала в кошик, і мені плакати хотілося. Усе найдешевше. – Мамо, це нікуди не годиться. У тебе ж гроші є, чому ти економиш на собі. Та мама мене не слухає, своїх звичок змінювати вона не збирається
– Що це таке? Мамо, ну не можна так на всьому економити. У тебе ж гроші є, – я дивилася на кошик з продуктами і не могла зрозуміти,
У сім’ї Степана не було традиції дарувати подарунки. Свекор, який багато років працював за кордоном, ніколи не вітав свою дружину з будь-якими святами, не давав їй подарунків. У їхній родині було звичкою, що, якщо є житло і робота, то цього вже достатньо для щастя. У родині Віри, навпаки, подарунки були важливою частиною життя. Кожне свято, кожен день народження батьки старанно підбирали один для одного подарунки. Тому, коли Віра вперше не отримала подарунок від чоловіка, вона дуже засмутилася
Віра та Степан були одружені вже 15 років, і за цей час, здається, вона вже добре вивчила свого чоловіка. Вона сподівалася, що з часом він зміниться, що його
Діано, ну не можна так. Це моя мама і вона діло каже. Мама щиро хоче нам допомогти. Не розумію, чому ти сумніваєшся? Чоловік так переконливо говорив, наче це єдине правильне рішення і іншого і бути не може, але я не відчувала, що це правильне рішення, тому стою на своєму – з своєї квартири до свекрухи я переїжджати не збираюся
– Діано, ну не можна так. Це моя мама і вона діло каже. Мама щиро хоче нам допомогти. Не розумію, чому ти сумніваєшся? Чоловік так переконливо говорив, наче
Мамо, ми знайшли тобі будинок для людей похилого віку. Але ти не хвилюйся, він хороший, – сказав Тетяні син і подав їй буклет з цінами і описом усіх послуг. Мати така здивована була, що вимкнула свій улюблений серіал. – Але ж я з вами хочу жити, діти. Невже так багато я хочу? Невже це погано
В той день, коли Ольга і Дмитро одружилися, його мама Тетяна Михайлівна заявила: – Переїжджаю я, діти, трохи ближче до вас, щодня у мене вечерятимете щось смачне, щоб
Мамо, ну чого ти не можеш зрозуміти? Ображаєшся на рівному місці. Ми не зможемо приїхати до тебе на свята, занадто багато роботи. А потім Ірина захотіла в Буковель їхати, ми вже навіть готель забронювали. Син ще продовжував щось у слухавку говорити, але Ніна його не чула, бо сльози так рясно текли з її очей, що жінка вже і зупинитися не могла. От що вона своєму сину зробила, чим не вгодила, що він навідріз відмовляється до неї приїжджати
– Мамо, ну чого ти не можеш зрозуміти? Ображаєшся на рівному місці. Ми не зможемо приїхати до тебе на свята, занадто багато роботи. А потім Ірина захотіла в
Не знаю, мамо, як ти це сприймеш, але ми хочемо квартиру продати, – заявила мені донька. – Ти ж не проти? – каже. В мене спочатку на кілька секунд дар мови пропав, а потім я таки рішуче відповіла: – Проти, звичайно. Не розумію, чим вам не подобається та квартира, в якій ви зараз живете? Ви б радіти мали, що все так добре склалося, – кажу, але голос мій уже звучав на підвищених тонах
– Не знаю, мамо, як ти це сприймеш, але ми хочемо квартиру продати, – заявила мені донька. – Ти ж не проти? – каже. В мене спочатку на
Які ще святкування, мамо? Що ти собі таке вигадуєш, це ж робочий день, – заявила мені донька, коли я покликала її з чоловіком і онуками на свій день народження. Мені так прикро було, що словами не передати. Я ж не планувала грандіозних святкувань, не хотіла ніяких подарунків, а просто хотіла в цей особливий для неї день зігрітися теплом рідних людей. Але ніхто з дітей так і не приїхав
– Які ще святкування, мамо? Що ти собі таке вигадуєш, це ж робочий день, – заявила мені донька, коли я покликала її з чоловіком і онуками на свій
Ти ж розумієш, що осоромила нас на все село! – нахмурився батько. – Не ображайся, Світлано, але в селі тобі залишатися не можна, нас люди засміють. Батько не жартував. Але і не відмовився зовсім від дочки і онука. Тому винайняв для Світлани невелику однокімнатну квартиру в місті. До декрету дівчина ще працювала, а потім настав такий час, що вона просто не уявляла, що їй робити далі. Вранці 31 грудня Світлана побачила, що її єдині зимові чоботи порвалися. Ще й підошва відпала. Вони були дуже старі, але вона носила їх, бо це був єдиний зручний і теплий варіант з того взуття, що у неї було. І хоча в неї майже не було грошей, вирішила йти до майстра, який зможе їй допомогти
Світлана була геть спустошеною. Вона навіть не уявляла, що має робити далі. Вона ж планувала заміж виходити, але наречений втік, щойно почув про дитину. 19-річна дівчина в розпачі

You cannot copy content of this page