fbpx
Новий рік свекруха вирішила відсвяткувати у нас. Я хотіла якнайкраще підготуватися, але сама нічого не встигала. Скільки я не просила чоловіка мені допомогти, він не послухав. В результаті коронний салат «Олів’є» я закінчила готувати майже опівночі, сама не встигла привести себе в порядок, настрій був геть зіпсований
Мене попереджали, що спільний побут з’їдає всю романтику, але я сподівалася, що мене ця проблема не зачепить. Ми з чоловіком одружилися відносно недавно – трохи менше року тому,
Син сказав, що приведе на Новий рік до нас майбутню невістку. Ми підготувалися, накрили стіл, все було добре до тих пір, поки ми не почали говорити, хто і де буде жити
Ми з чоловіком живемо в трикімнатній квартирі, яку колись самі і придбали, бо нам наші батьки нічого не дали. У нас двоє дорослих дітей. Сину 27 років, доньці
Моя зовиця вже років 10 не працює. Сидить на гроші чоловіка. Він з ранку до вечора на роботі, а вона з сином, який в четвертий клас ходить, уроки робить щодня. І каже, що на роботу піти не може, бо нікому з дитиною буде сидіти. А я працюю вже багато років, ще коли діти малі були, я стала заробляти гроші сама, бо соромно просити в чоловіка кожну копійку. А зовиця, навіть говорити не хоче зі мною, каже, щоб я дякувала мамі своїй
– От як тільки я підросла і трохи подорослішала, скільки себе пам’ятаю, то завжди працювала! – впевнено говорить 36-річна Олена. – З 18 років. І в декретах не
Марина вирішила, що це Різдво хоче відсвяткувати вдома з родиною. Але донька поїхала до своєї свекрухи, а син з невісткою до себе не запросили. Сумний був той Святий Вечір – Марина зрозуміла, що вдома вона стала нікому не потрібна
Марина вже й не рада була, що приїхала на свята додому, і так час такий складний, а тут ще й діти завдають зайвих клопотів. Просив її сеньйор Роберто
Я поїхав за кордон на заробітки, після того, як ми з Іриною одружилися. Працював я місяць через місяць. Заробляв чималі гроші і привозив додому дружині все до копійки. Так проробив я 10 років, а потім повернувся в Україну. Ірина на той час працювала в одній фірмі, але часто їздила у відрядження. Наші діти зараз вже дорослі нам з дружиною 57 років, я маю свій бізнес, заробляю добре. Якось мені довелося поїхати по справах у сусіднє місто і там в директора фірми я побачив на столі фото своєї дружини. Мене дуже здивувала його розповідь
Так сталося, що з Іриною ми  одружилися відразу після школи. Через пів року з’явився син, через три роки ще один, а ще через три роки – дочка. Я
На Новий рік мені діти не зателефонували і не привітали. Набрали мене лише 1 січня. Я розумію, що вже стара, мені зараз 65 років, зі мною не цікаво, я їм не потрібна. Але ж я все життя присвятила їм, всі свої гроші віддавала до копійки. Я весь вечір просиділа за телевізором, а потім лягла спати, навіть не їла нічого. А потім вирішила запросити рідних на Різдво і стала всіх сама набирати
Зараз мені вже 65 років, живу я зовсім одна, бо чоловіка мого не стало майже три роки тому. Тепер я одна, хоча так сказати не можна, але в
Коли Оксана побачила будинок сестри з фасаду, то вже була під враженням. А коли зайшла всередину, просто рот розкрила. Той ремонт, який вони з чоловіком зробили у себе і вважали дорогим, просто зблід у порівнянні з кімнатами в будинку сестри. Відтоді Оксана образилася на сестру за те, що вона сама добре живе, а їй не допомагає
Між сестрами Марією і Оксаною величезна різниця у віці. Прірва, можна сказати, в цілих 16 років. Старша, Марія, народилася, коли батьки були вже не юні – мамі на
Як тільки невістка переступила вперше поріг мого будинку, то дуже горнулася до мене: намагалася щось цікаве розказати, дарувала мені різні дрібнички, щоразу пропонувала чай. Та мені це дуже не подобалося, бо я відразу зрозуміла для себе, що невістка – чужа мені людина. Відтоді минуло багато років, син з дружиною живуть своїм життям, у них є дім, своє авто і двоє дітей. Лише зараз я зрозуміла, що зробила велику помилку, але пізно
Живу я зараз одна в своєму великому будинку. Відчуваю себе дуже самотньою і покинутою жінкою. Чотири роки тому не стало мого чоловіка. Раніше я постійно була зайнята турботою
Чоловік мій залишився без роботи, зараз працюю я одна. Я стала позичати в друзів і родичів гроші, бо жити якось потрібно. Коли отримувала зарплату віддавала борг, а через тиждень просила знову. 5 місяців чоловік не міг знайти роботу. Я за весь час так втомилася, соромно було вже в людей щось просити. І тоді я сказала чоловікові, щоб він взяв гроші у своїх батьків, вони ніколи нам нічим не допомагали. Чоловік не хотів та все ж подзвонив матері й батьку. Вони щось там довго йому говорили, але гроші дали. Жити стало трохи легше. А нещодавно мені зателефонувала свекруха, запитала, коли я поверну борг, бо їм потрібно купити новий холодильник. Я ледь не впала, а потім подумала, що гроші свекрусі віддавати не буду, вони вже старі, скоро самі проситимуть нас про допомогу
Так якось вийшло, що в нас з чоловіком зараз невеликі труднощі з грошима. Вже багато часу ми не можемо вирішити свої проблеми. А все справа в тому, що
Мене в дитинстві бабуся завжди вчила, мовляв, якщо щось хороше в житті трапляється – не говори нікому, щоб не заздрили. І я завжди роблю так. Зустрінуся зі знайомими, розповідаю лише про погане: грошей не вистачає, самопочуття вже не те, у дорослих дітей в житті все непросто. При тому, що діти мої при посадах хороших, гарно заробляють, внуки чудові, і все “в шоколаді”. Але мовчу я про це завжди, ніколи нікому не зізнаюся. А якось була в салоні хутра, там одна жінка міряла шубу. І добре видно було, що вона їй не по кишені. Вона з жалем зняла її і сказала продавцеві: “Як би я хотіла пройтися в цій шубі у нас в офісі, щоб всі колежанки від заздрощів впали”. Я ледь промовчала
– Я пам’ятаю ще ті далекі роки, мене в дитинстві бабуся завжди вчила: мовляв, якщо щось хороше в житті трапляється – не говори нікому, щоб не заздрили! –

You cannot copy content of this page