Життєві історії
Мене попереджали, що спільний побут з’їдає всю романтику, але я сподівалася, що мене ця проблема не зачепить. Ми з чоловіком одружилися відносно недавно – трохи менше року тому,
Ми з чоловіком живемо в трикімнатній квартирі, яку колись самі і придбали, бо нам наші батьки нічого не дали. У нас двоє дорослих дітей. Сину 27 років, доньці
– От як тільки я підросла і трохи подорослішала, скільки себе пам’ятаю, то завжди працювала! – впевнено говорить 36-річна Олена. – З 18 років. І в декретах не
Марина вже й не рада була, що приїхала на свята додому, і так час такий складний, а тут ще й діти завдають зайвих клопотів. Просив її сеньйор Роберто
Так сталося, що з Іриною ми одружилися відразу після школи. Через пів року з’явився син, через три роки ще один, а ще через три роки – дочка. Я
Зараз мені вже 65 років, живу я зовсім одна, бо чоловіка мого не стало майже три роки тому. Тепер я одна, хоча так сказати не можна, але в
Між сестрами Марією і Оксаною величезна різниця у віці. Прірва, можна сказати, в цілих 16 років. Старша, Марія, народилася, коли батьки були вже не юні – мамі на
Живу я зараз одна в своєму великому будинку. Відчуваю себе дуже самотньою і покинутою жінкою. Чотири роки тому не стало мого чоловіка. Раніше я постійно була зайнята турботою
Так якось вийшло, що в нас з чоловіком зараз невеликі труднощі з грошима. Вже багато часу ми не можемо вирішити свої проблеми. А все справа в тому, що
– Я пам’ятаю ще ті далекі роки, мене в дитинстві бабуся завжди вчила: мовляв, якщо щось хороше в житті трапляється – не говори нікому, щоб не заздрили! –