fbpx

Чоловік мій залишився без роботи, зараз працюю я одна. Я стала позичати в друзів і родичів гроші, бо жити якось потрібно. Коли отримувала зарплату віддавала борг, а через тиждень просила знову. 5 місяців чоловік не міг знайти роботу. Я за весь час так втомилася, соромно було вже в людей щось просити. І тоді я сказала чоловікові, щоб він взяв гроші у своїх батьків, вони ніколи нам нічим не допомагали. Чоловік не хотів та все ж подзвонив матері й батьку. Вони щось там довго йому говорили, але гроші дали. Жити стало трохи легше. А нещодавно мені зателефонувала свекруха, запитала, коли я поверну борг, бо їм потрібно купити новий холодильник. Я ледь не впала, а потім подумала, що гроші свекрусі віддавати не буду, вони вже старі, скоро самі проситимуть нас про допомогу

Так якось вийшло, що в нас з чоловіком зараз невеликі труднощі з грошима. Вже багато часу ми не можемо вирішити свої проблеми. А все справа в тому, що чоловік мій втратив роботу. Його звільнили, нічого зовсім не заплатили, ще й винним зробили. Він працював механіком на СТО, під час ремонту щось там сталося з автомобілем їхнього клієнта. Чоловік розповідав усім, що так вийшло через несправність обладнання, а господар станції сказав, що винен саме працівник, тобто мій чоловік. Одним словом, його звільнили, а зарплату забрали в якості компенсації за те, що зіпсувався автомобіль. Ось так.

Зараз в нашій сім’ї працюю тільки я одна, заробляю небагато, звісно. Самі знаєте, які зараз витрати на все: які ціни і комунальні платежі. Нам стало не вистачати грошей, почалися труднощі. Спочатку ми ще якось справлялися з усім, бо були якісь невеличкі заощадження в нашій сім’ї. Я намагалася економити на всьому, на чому тільки можна. Але пройшло так п’ять місяців, і економити було вже неможливо. Грошей нам категорично не вистачало, я постійно брала в борг у знайомих і ледве встигала все вчасно віддавати. Це дуже важко, але іншого виходу не було. Загалом, моєї зарплати ледь вистачало на те, щоб віддати борги, а на життя залишалися суцільні копійки. І як тільки я віддавала гроші, які позичала, та мені доводилося брати знову в борг, постійно просила в людей, щоб мене виручали.

Я так втомилася від такої ситуації, що передати вам важко. Я так втомилася від тієї постійної економії. Мені просто соромно стало вже звертатися до людей по гроші. Навіть не знаю, що вони вже думають про мене зараз. Але, забувши про гордість, доводилося просити знову, бо жити якось потрібно. А що робити? Платити за все треба, плюс двоє дітей! За цей час чоловік так і не зміг знайти собі роботу, сидів лише вдома.

Загалом, в один момент я сказала, що йому треба попросити допомоги у своїх батьків. Вони, звичайно, не багаті, але живуть тільки вдвох, отримують хороші зарплати. За всі ці роки вони не допомагали нам фінансово жодного разу. У батьків точно є гроші в запасі! Куди вони можуть витрачати їх? Так і зробили!

Чоловік, звичайно ж, не хотів дзвонити їм. Йому було соромно просити у свої батьків грошей і пояснювати чому не може заробити їх сам і так довго сидить без роботи. Але що поробиш? До кого ще звернутися? Вони наша остання надія! Загалом, я наполягла, і чоловік взяв гроші у своїх батьків. Природно нам довелося вислухати повчальну лекцію від його матусі, моєї свекрухи. Куди ж від неї подітися. Але хай з тим, грошей дали і добре.

Здавалося б, що допомога батьків чоловіка повинна стати для нас радісною подією, адже жити стало трохи легше в фінансовому плані. Воно-то звісно так, жити стало легше. Але мене зараз хвилює інше питання. Справа в тому, що мій чоловік попросив грошей у борг і його батьки нічого не мали проти, особливо нічого не говорили і не перечили. Вони позичили гроші своєму власному синові у важкий час. Ніхто з них не сказав, що це просто допомога, яку вони роблять і її не треба повертати. Мене це трохи засмутило, я задумалася.

Адже вони мали б розуміти, що мова йде про їх власного рідного сина і онуку. Я гроші єдина заробляю зараз. А вони не дають гроші, а позичають. Як так? Що це за ставлення до рідних людей? Я цього не розумію!

Адже ми одна сім’я, і ​​повинні підтримувати один одного, тим паче у такі нелегкі часи. А вони, знаючи нашу ситуацію, чекатимуть, коли ми повернемо гроші. Це якось не по-людськи виходить, чесне слово.

Через два тижні мої найсумніші припущення виправдалися. Подзвонила свекруха і запитала, коли чоловік зможе повернути борг, так як вони хочуть купити новий холодильник. Я була дуже здивована. Чоловік тільки влаштувався на нову роботу, зарплату ще не отримував. Вони це прекрасно знають і задають такі питання. І взагалі, ми ж одна сім’я, ми найрідніші люди. Що за грошові відносини?

Тепер я думаю, чи повинен мій чоловік повертати гроші батькам? Або вони повинні були просто допомогти нам, як це роблять в нормальних сім’ях люблячі батьки. Може просто ігнорувати їх, і вони перестануть нагадувати нам про борг. Адже вони теж будуть старі і потребуватимуть нашої допомоги, ми ж їм не позичатимемо, а даватимемо гроші.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – skalpil.

You cannot copy content of this page