fbpx

Моя зовиця вже років 10 не працює. Сидить на гроші чоловіка. Він з ранку до вечора на роботі, а вона з сином, який в четвертий клас ходить, уроки робить щодня. І каже, що на роботу піти не може, бо нікому з дитиною буде сидіти. А я працюю вже багато років, ще коли діти малі були, я стала заробляти гроші сама, бо соромно просити в чоловіка кожну копійку. А зовиця, навіть говорити не хоче зі мною, каже, щоб я дякувала мамі своїй

– От як тільки я підросла і трохи подорослішала, скільки себе пам’ятаю, то завжди працювала! – впевнено говорить 36-річна Олена. – З 18 років. І в декретах не сиділа. Ще коли мої дітки були зовсім маленькими, я починала підробляти трішки з дому, а до року виходила на повний день. Тому що соромно було у чоловіка собі на якісь речі гроші просити. І я не розумію взагалі тих жінок, от не розумію, як в наш час можна не працювати. Совісті просто немає у цих домогосподарок, які лише вдома сидять. Он, моя зовиця взагалі без совісті, як на мене. Не працює вона вже років як 10, напевно. Уроки вчить з дитиною, яка в четвертий клас ходить. І на питання про роботу тільки відмахується: мовляв, як працювати вона зараз може піти, дитину не має з ким залишити, він маленький ще, сам не впорається без матері.

У самої Олени подібної проблеми ніколи не було і немає – з ким залишити своїх дітей. З її дочками, яким зараз три роки і вісім років, сидить і завжди сиділа її рідна мама. Саме вона ходила по парку з коляскою, ліпила різних тваринок в пісочниці, прала, готувала пюре й кашки для своїх онуків, не спала ночами, коли дітки хворіли, постійно сиділа біля них. Мама Олени читала постійно цікаві книжки і грала в ляльки, водила в басейн дітей Олени, закінчила зі старшою онукою перший клас, паралельно забавляючи і розважаючи молодшу. Мамі вже добре за шістдесят, у неї вже не завжди добре самопочуття, але вона зайнята настільки, що їй навіть ніколи толком сходити до фахівців якихось на консультацію. Але мама тільки сміється – ось, мовляв, з дітьми і жалітися на щось ніколи. І це добре.

– Моя мама, чесно кажучи, сама навіть хоче сидіти з моїми малими дітьми! – спокійно говорить Олена. – Вона їх дуже любить. Я своїй мамі пропонувала кілька разів найняти няню, але мама і чути про це не хоче. Та й дівчатка вже великі, більше слухають її, дають відпочити. З ними вже можна домовитися, на руках носити постійно не потрібно. Зараз з ними гуляти – одне лише задоволення.

Олена всі ці роки спокійно працює собі, робить кар’єру і заробляє гроші, поки мама її сидить з дітьми і виховує їх.

Час від часу вони з чоловіком, звичайно, роблять мамі гарні, дорогі подарунки, кілька разів брали її з собою в закордонні поїздки – правда, і там бабуся в основному займалася онуками, даючи відпочити і побути разом своїй доньці Олені з чоловіком – адже їм це потрібно дуже, бо вони весь час зайняті роботою.

– Ні, ось те, що у чоловіка на шиї не сидить, вона всім розповідає наліво і направо. Дружина мого брата добре влаштувалася, їй в житті пощастило, тому вона займається роботою і заробляє добрі гроші, але мене влона ніколи не зрозуміє, – прісно говорить зовиця Олени. – А то, що свою матір практично мама її рідна у неї замість безкоштовної домогосподарки сидить з ранку до вечора, то вона цього взагалі не помічає і нікому нічого про це не говорить. Це само собою зрозуміло. Мені б взагалі соромно було ось так дітей залишити на матір і сидіти в офісі, кар’єру робити. Народжуємо своїх дітей ми ж для себе. Мами своїх дітей вже виростили. “Мама сама цього хоче”, ха-ха-ха! А у мами її взагалі хіба є вибір? Як вона може відмовитися сидіти з онуками, коли донька постійно про це просить і надіється на неї?

Я вислухала своїх родичок, але сама не можу зрозуміти, хто ж таки з них правий. Хто чинить правильно і має х них совість?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page