Життєві історії
Двох своїх синів Ірина любила однаково, і завжди вважала, що дітям треба давати все порівну, та намагалася дотримуватися цього принципу. В дитинстві, коли сини росли, у них завжди
Одному Богу відомо, як я вже хотіла додому, адже останніх три роки я не приїжджала навіть на свята. Тому цього року я вирішила, що приїду на кілька місяців.
– І для кого ти, Данусю, усе це накупила? Сукні, кофточки, взуття, косметика? У тебе ж дочки немає, – каже мені моя подруга Світлана, така ж заробітчанка як
– А навіщо тоді було обіцяти, якщо вона не збиралася свої обіцянки виконувати? – питаю я свого чоловіка. – Іринко, зрозумій, мама планувала нам допомогти, і зробила б
– Щось ти, Маріє, швидко з міста від сина повернулася, – каже мені сусідка, яку просила дивитися за моїм котом, поки я гостюватиму у сина. – Так, Ганнусю,
– Не зрозуміла, ви хто? – питаю я жіночий голос, піднявши слухавку телефона мого чоловіка. – А нехай сам він вам все і розкаже. Давно пора, – сказала
Той день для Сергія виявився не простим, чоловік не міг повірити своїм вухам. Дві новини, кожна з яких перевернула його життя. Перша – від Лариси, яка подзвонила і
“Не розумію, навіщо вся ця суєта? Для чого щороку прикрашати ялинку?” – так завжди говорив чоловік Наталі, який перед новорічними святами завжди псував їй настрій тим, що не
– А могла б хоч пачку італійської кави на свята передати, теж мені заробітчанка! – так про мене моя сваха людям розповідає. Вона звикла до того, що я
– Не знаю, Галино, але якось не пасує заробітчанці жити в такому будинку. Та й огорожа твоя скоро впаде на моє подвір’я, – каже мені сусідка, не без