fbpx
Моєму нареченому 40 років, а батькові – 49. Мама наполягає, що така велика різниця у віці не є добре, і щоб я знайшла собі ровесника. А ще, Станіслав розлучений і нещодавно я дізналася, що у нього є син. Своїх батьків я можу зрозуміти, не такого зятя вони хотіли для єдиної доньки, а тут він ще й одружуватися не збирається
Усі мої подруги вже давно заміжні, а мені щось в цьому плані не щастило. Але нещодавно я познайомилася з Станіславом. Він виявився на 12 років старшим за мене.
Коли ми з Юрком одружилися, він забрав мене жити до себе. Жили ми втрьох: я, Юрко і його мама. Свекруха моя дуже полюбила мене, в усьому допомагала, готувала і прибирала після нас. Жилося мені у них добре. А потім Юрко став затримуватися на роботі, вихідні теж міг проводити не в дома. Я довго мовчала, ніколи не очікувала, що моя свекруха сама все скаже своєму синові за мене. Що вона стане на сторону чужої людини
Я зі своїм чоловіком Юрієм зустрілася більше десяти років тому. Він працював таксистом, а я – бухгалтером. Одного разу він підвозив мене на роботу, так ми і познайомилися
Я вдова, виховую двох доньок. В 46 років я наважилася вдруге вийти заміж, я щаслива. Старша донька мене підтримала, а молодша вважає це зрадою. Невже мені потрібно розлучитися заради майже дорослої доньки
Мені 46 років і зараз я вдруге заміжня. 23 роки я прожила в щасливому шлюбі з першим чоловіком. На жаль, кілька років тому його не стало і я
Я вже на пенсії. У мене є дві рідні сестри, теж пенсіонерки. У старшої Олени немає дітей, і нещодавно я дізналася, що свою двокімнатну квартиру вона переписала на нашу молодшу сестру Анну, мене ж залишила без нічого. Мені прикро, що вони на старості років, замість того, щоб ще сильніше згуртуватися, зріднитися, раптом затіяли якусь незрозумілу метушню
Я вже кілька років на пенсії, живу з чоловіком у власному будинку, скаржитися мені нема на що, бо у мене все добре. У мене є дві сестри –
Я купила синові однокімнатну квартиру, а тепер невістка захотіла її продавати. Тісно їм стало вчотирьох в їхній однокімнатній, давайте, каже, продавати і розширюватися, але я не збираюся цього робити – нехай дбають самі
– З самого початку невістка зі мною не рахується, – розповідає пенсіонерка Лариса Богданівна. – Все сприймає насторожено. Будь-яке моє питання, типу «Як справи?» – вона розцінює як
Моя родина небагата, а ось мої свекри народилися і виросли в місті. Звикли гарно жити й досі. Скоро буде 8 березня. Дзвонить свекруха і каже, що в магазині вона побачила красиву люстру і фото мені з цінником надсилає. А там майже 2 тисячі гривень. Це просто на свято. Я своїй мамі комплект серветок на стіл за 200 гривень вибрала, а тут такі гроші. Я до чоловіка – мовляв, нехай його мама що-небудь дешевше вибере, а він виправдовується: “Ну як же, батьки тільки ремонт зробили, треба якось порадувати”
Ще коли я була зовсім дитиною, мої батьки мені не дарували розкішних подарунків. Було прийнято дарувати один одному милі сувеніри, навіть зроблені своїми руками або щось вже дуже
Мама мене народила вже пізно, тому мені ще зовсім молодою потрібно було доглядати за нею, весь будинок був на мені. Потім я дізналася, що батько знайшов собі іншу. У неї було двоє дітей і вся його зарплата йшла туди. Я вийшла заміж лише в 36 років і чоловік прийшов жити до нас, бо потрібно було дивитися за мамою. Ми взяли кредит з Олегом, зробили гарний ремонт, купили нову техніку. А потім мама з татом побачили, що моя вся увага дістається не лише їм і стали говорити, що не хочуть, щоб з нами жив Олег, бо через нього у мене великі борги
Нещодавно моє життя змінилося повністю. Мені потрібно робити вибір між близькими людьми – батьками, і новою людиною в моєму житті – чоловіком. Практично ніхто з рідних не може,
Коли не стало нашої бабусі, то до діда Андрія стала ходити сусідка – тітка Люба. Спочатку вона була дуже доброю до нас, коли ми приїжджала, то посміхалася, раділа. Дідові готувала їсти, перевезла свій посуд і речі. А потім дідусь зателефонував мені і сказав, що вони вже розписалися. А вона, чую, стоїть поряд і щось йому підказує
Нашому діду дідусеві 68 років. З бабусею вони разом прожили 39, виховали двох дітей, у нього четверо онуків, четверо правнуків. Сім’я у нас була дуже дружною з гарними
Все село замело снігом. Усі сусіди сиділи по хатах. Лише світилося у кожному віконці і було видно, як господині накривають вечерю на стіл, а поруч метушаться діти. Катерина брела по переметах, несла два відра води. Під ногами рипіла пухнаста біла ковдра, аж тут почула чоловічий голос: – Вечір добрий! Катю! Повернулася і побачила сумні очі сусіда Петра. Катерина завжди то шкодувала його, то ображалася. А зараз він підійшов до неї, взяв відра і вони побрели разом, згадуючи його дружину
Все село замело снігом. Люди сиділи в хатах. Вулицями світилися невеличкі віконечка, а в середині метушилися господарі і діти, готуючись до вечері. На вулиці було морозно, під ногами
Свекри постійно лише тим і займаються, що щось облаштовують, в їхній будинок постійно треба вкладати гроші. П’ять років тому ми батькам чоловіка позичили велику суму грошей, а тепер вони нам їх не віддають, бо не мають звідки. Тепер я і не знаю, як правильно вчинити в цій ситуації. Невже чоловік має рацію і потрібно просто забути про борг
– Я знала, що зичити гроші родичам – не найкраща справа, але у нас не було іншого виходу. П’ять років тому ми батькам чоловіка позичили велику суму грошей,

You cannot copy content of this page