Я маю тверде переконання у тому, що жінка після весілля повинна йти до чоловіка! Завжди так було, і не нам це міняти. Але надійний тил ще нікому не зашкодив, завжди добре було б мати щось своє на всякий випадок. Саме тому ми ще кілька років назад квартиру своїй доньці купили.
Житлом я її забезпечила, бо вважаю, що це мій обов’язок, але я відразу її попередила, що квартира – це твій тил, страховка про всяк випадок, щоб завжди було, куди повернутись. І мови не може йти про те, щоб вкласти її в спільне майно, і тим більше, щоб жити там із чоловіком.
Я взагалі не розумію такого, щоб чоловік ішов до дружини. А якщо в нього не має своєї квартири, значить, хай він винаймає житло для своєї сім’ї! І сам думає, як жити далі, нехай крутиться якось.
Доньці моїй, Світлані, 27 років, вона вже кілька років живе окремо. Квартиру куплено для доньки, але оформила я її на себе. Ми з донькою зробили у квартирі ремонт, все облаштували, і тепер Світлана сама там хазяйнує.
А рік тому донька зустріла Анатолія, вони стали серйозно зустрічатися. Молоді найближчим часом планують подавати заяву до РАЦСу. Зараз кожен живе у себе – Світлана у тій самій квартирі, яку я купила, а Анатолій – у орендованій однокімнатній.
Очевидно, хлопець думає, що житлове питання для нього вже вирішене. Але я доньку вже попередила, що після весілля вона переїде до чоловіка. Донька здивувалася, видно, що їй це не сподобалося, але мовчить, нічого мені не перечить.
Я їй сказала, що з своєю квартирою нехай робить як знає, найкраще було б здавати, гроші їй не будуть зайвими.
Та про гроші дочка зараз не думає, бачу, що Світлана від перспективи з’їхати в орендоване житло не в захваті. За кілька років вона вже звикла до свого житла.
У квартирі, де зараз живе Анатолій, все не так. І ніби все чисто і пристойно, Анатолій купив собі туди новий диван, штори, якісь полички, але все одно, не своє – воно і є не своє.
Днями моя сестра до мене прийшла, напевно їй дочка поскаржилася на мене, і та вирішила зі мною поговорити. Переконує мене, що я дуже неправильно роблю, коли дитину свою незрозуміло куди відправляю, коли є своя квартира. Наполягає – пусти дітей в квартиру, нехай живуть.
Сестру я теж не послухала і своєї думки своєї не змінила – нехай збирають на своє, я ж не забороняю, а чоловік має відчувати відповідальність за сім’ю. Хай чоловік заробляє на житло для своєї сім’ї самостійно, а не приходить на все готове, я вважаю, що так буде правильно.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
