В Україні, останнім часом, все частіше скептично висловлюються щодо, такого популярного колись, Міжнародного жіночого дня 8 березня. Окремі політики пропонують його взагалі скасувати, день зробити робочим, а вшановування жінок перенести на 12 травня (День матері). При цьому багато українців навіть не знають, яка основна мета свята і чому його відзначають у багатьох країнах світу.
Про історію 8 березня, міфи і пропозиції зробити день робочим OBOZREVATEL поговорив із професором, доктором історичних наук Владиславом Верстюком.
— Багато хто не знає історію свята 8 березня: чому саме цей день і які були причини святкування. Розкажіть коротко передісторію.
— Це починалося з жіночих стрaйків, коли вони в США намагалися обстояти рівні права з чоловіками. Було ще в середині 19 століття. Тоді у жінок не було політичних прав, соціальних, і це їм не подобалося. Відштовхуючись від цього, на початку 20 століття Соцінтерн запропонував з подачі Клари Цеткін (учасниця німецького комyністичного руху. — Ред.) проводити таке свято солідарності жінок за свої права.
Читайте також: Найкращі КОТЛЕТИ, які мама готує у Піст за 15 хвилин! Ситні та надзвичайно апетитні! Смачніші за м’ясні!
Пізніше у Європі свято прижилося, його відзначали на всіх рівнях. Перейняли досвід і в Радянському Союзі, — адже треба було трудящих жінок зробити робочою силою, а також підвищити їхній статус. Хоча ще у 1917 році після падіння самодержавства в Рoсії жінки отримали політичні права на виборах до міських дум та Установчих зборів. Вони активно тоді включилися в політичне життя і вже мали необхідні права.
— Дехто каже, що 8 березня — “совкове свято”. Ви згодні з цією думкою?
— Частково у 20-30-х роках Комyністична партія використовувала це свято у своїх прoпaгaндистських цілях, але вже в кінці існування Союзу воно втратило політичний підтекст. Хоча ООН з подачі СРСР у 1977 році визнала це свято міжнародним. Тому “совкового сенсу” тут немає.
— Чи в багатьох країнах відзначається 8 березня на державному рівні?
— Сьогодні вже тільки на пострадянському просторі або в Китаї. Свято втратило політичний підтекст. Ми ж не бачимо широких демонстрацій за права жінок, адже вони забезпечені Конституцією і законами України. Про це особливо ніхто зараз не говорить.
— Зараз більшість сприймає цей день як привід подарувати цукерки, квіти або інші подарунки дівчині, дружині, мамі, доньці тощо. Про високі матерії зазвичай ніхто не думає.
— Абсолютно згоден, свято має зовсім інший характер. Зараз до комyнізму не має жодного відношення. Це початок весни, і мені здається, що більшість зараз його святкують 7 березня на роботі, ніж 8 вдома. В цьому немає нічого поганого, тим більше бачу тут тільки гуманістичне значення — чоловік зайвий раз подарує жінці квітку чи інший подарунок.
Боротися з цим святом сьогодні — ризик. Є спроби Інституту національної пам’яті скасувати свято і зробити День Шевченка (Тараса Шевченка, який народився 9 березня. — Ред.), але поки не бачу в цьому сенсу…
— Як ви ставитеся до ідеї зробити цей день робочим?
— Більшість людей сприймуть негативно. 8 березня саме випадає між Різдвом і Великоднем, де ще потрібно вихідний зробити. Люди таке люблять, тим більше в цей час з’являються перші квіти, погода гарна. Тим більше це великий бізнес, в ці дні на кожному кроці продають квіти. Тому рішення не зрозуміють, або просто не будуть виконувати — на побутовому рівні все залишиться як і раніше.
А підставляти Тараса Шевченка, мені здається, це ризиковано, адже буде сприйнято суспільством із гіркою іронією. Що ми будемо робити, декламувати його твори?
Культ Шевченка, безумовно, слід продукувати і популяризувати, але перш ніж свято скасовувати, треба щоб воно якимось чином було позначене у свідомості українців. Ми вже 50 років його святкуємо і звикли. В цьому немає нічого поганого.
