Головна

op

Коли я вийшла на пенсію, то зрозуміла, що цих грошей мені точно не вистачить. Тоді я і насмілилася вперше в житті попросити сина, щоб він мені фінансово допоміг. Якось я йому зателефонувала, попросила, щоб він приїхав до мене як матиме час, мовляв, є розмова. Син пообіцяв, що приїде ввечері, і я стала його чекати. Коли я відчинила двері, то на порозі стояв не лише син, але і його новоспечена дружина. Я засмутилася дуже, адже розуміла, що в присутності невістки мені буде незручно просити гроші у сина. Син відразу помітив, що я засмучена, і поспішив мене заспокоїти: – Мамо, тепер Іра – член нашої родини, у мене від дружини секретів немає, тому все кажи прямо як є
Життєві історії 0
– Юстино, але ж у тебе є син, чому ти йому не зателефонуєш, не попросиш допомоги? – питає мене сусідка, яка знає про мою складну ситуацію. А я
Приїхали ми десь о десятій годині ранку, мали прибути швидше, але довго стояли на кордоні. Водій допомагає мені сумки заносити. Я була впевнена, що чоловіка уже немає вдома в такий час, але я почула чиїсь голоси, і впевнено відчинила двері. І яким же було моє здивування, коли я побачила у себе на кухні незнайому мені жінку, яка спокійно розливала холодець по тарілках. У мене від побаченого дар мови пропав. Вона навіть посміла мене запитати, хто я і що мені треба. – Я – господиня цього дому. А от хто ви? – я ледве себе стримувала. На це вийшов з кімнати і мій чоловік
Життєві історії 0
– На Великдень, мамо, приїдеш. Чого тобі кататися туди-сюди? – заявила мені донька, коли я їй зателефонувала і повідомила, що напевно додому поїду. Я і сама так не
І що, Ларисо, ти ось так просто перекреслиш 20 років нашого спільного сімейного життя? – Микола стояв під дверима нашої квартири, сподіваючись, що я його зараз впущу. – Дозволь нагадати тобі, що це не я, а ти все перекреслив, – кажу. Мій колишній чоловік раптом подарував мені невеликий букет конвалій, і коробку цукерок, і знову став проситися: – Впусти мене, давай поговоримо як дорослі люди. Я ж не просто так прийшов
Життєві історії 0
– І що, Ларисо, ти ось так просто перекреслиш 20 років нашого спільного сімейного життя? – Микола стояв під дверима нашої квартири, сподіваючись, що я його зараз впущу.
Це не серйозно, мамо. Розумієш, батьки Віталія – дуже заможні люди, вони йому квартиру подарували, коли почули, що він одружитися збирається. Тоді продай своє радянське золото, воно тобі не так вже і потрібне, просто пилиться в шкатулці, – зробила ділову пропозицію Зоряна. Я б, звичайно, з чистою душею рада була б допомогти своїй дитині, але у мене і справді немає грошей. Є золото, кілька прикрас, які мені чоловік купив ще колись давно, на початку нашого сімейного життя. Вироби красиві і доволі масивні, але як каже дочка, уже давно не модні. Та продати я їх не можу, бо вони дорогі мені як пам’ять
Життєві історії 0
– Зорянко, ну як же не їхати? Я ж твоя мама, і весілля – це ж раз у житті, – пояснюю я доньці і ледь не плачу, бо
Проходь, сестро, якщо вже прийшла. Не минуло і року як ти про борг згадала! – такими словами зустріла мене моя рідна сестра Леся. А я стою у неї в дверях, і не знаю, що мені робити – роззуватися і в хату заходити, чи тут, на порозі, віддати їй гроші і йти. – Ось, я гроші принесла. Чула, що ти повернулася, і відразу прийшла, – кажу, ніби оправдовуючись. Леся якось так високомірно глянула на мене, сказала, щоб я в хату заходила. Присіли ми у неї на кухні, я витягла згорток, в якому було тисячу євро – мій борг перед сестрою. Леся взяла гроші, перерахувала, а потім її очі округлилися. – Тут замало. Не вистачає 200 євро, – каже
Життєві історії 0
– Проходь, сестро, якщо вже прийшла. Не минуло і року як ти про борг згадала! – такими словами зустріла мене моя рідна сестра Леся. А я стою у
Дочка моя ніде не працює, а користується моєю пенсією. – Мамо, дай картку, я забіжу в магазин, – спокійно каже Валентина. – Ти ж вранці взяла гроші, – здивовано відповідаю. – Ну, треба ще, – вона дивиться на мене так, ніби я їй щось винна. – Валю, я ж тебе люблю, але чому не хочеш знайти роботу? – Мамо, не починай! – обурюється дочка. Я просто не знала, що з цим робити, поки про все не розповіла сину
Життєві історії 0
– Гроші треба, дай карточку, мамо, – каже мені донька, а мені так прикро, що словами не передати. Мені 67 років, і я вже кілька років як пенсіонерка.
На початку січня у сина з невісткою була тритижнева відпустка. Я довго вмовляла сина приїхати до нас хоча б на тиждень. Зрештою він погодився, і вони приїхали. Але радість від їхнього візиту швидко затьмарилася. Невістка була весь час незадоволена. Вона робила мені зауваження, як я годую онучку, і сама майже нічого не їла з того, що я приготувала, натомість купувала собі їжу в магазині. Як би я не старалася, невістці я вгодити не могла. Поки мій чоловік не сказав, що ми назбирали певну суму грошей, аби допомогти їм із купівлею квартири, відтоді невістку наче поміняло
Життєві історії 0
Нещодавно в нашій сім’ї стався випадок, який змусив мене задуматися, а може і справді сину з невісткою потрібні від нас лише гроші? Наш син давно живе окремо, після
Після того, як дві тітки відмовилися доглядати свою маму, мій батько привіз бабусю до нас. Вона жила у нас до кінця, і моя мама її доглядала, але потім приїхала тітка і забрала всі бабусині гроші. Вона обіцяла, що все чесно поділить, але забула за свою обіцянку, і моїм батькам нічого не дісталося. Мій батько завжди говорив, що для нього найважливіше не спадок чи гроші, а те, що він зміг гідно виконати свій обов’язок перед матір’ю
Життєві історії 0
Рішення продавати свій дім бабусі далося нелегко. Але не стало дідуся, і вона вирішила продати будинок у рідному селищі та переїхати ближче до старшої дочки, моєї тітки по
Маючи двох дочок за кордоном, одну в Америці, а іншу в Іспанії, я була змушена і сама стати заробітчанкою, бо ні одна дочка, ні друга не мали бажання мені допомагати фінансово. Спочатку я у них нічого не просила, я працювала на роботі, отримувала нехай і невелику, але щомісячну зарплату, і мені на життя вистачало. Але пів року тому я залишилася без роботи, а до пенсії ще два роки. Я шукала підробітки, адже треба було за щось жити, комунальні послуги сплачувати, харчуватися. Важко мені було дуже, і дві мої доньки про це знали, та за 6 місяців жодна з них і 100 доларів чи євро не передала
Життєві історії 0
Маючи двох дочок за кордоном, одну в Америці, а іншу в Іспанії, я була змушена і сама стати заробітчанкою, бо ні одна дочка, ні друга не мали бажання
Мамо, це не чесно, я така ж твоя донька як і Світлана. Не розумію, чому ти робиш таку різницю? Це несправедливо, – моя молодша дочка Ірина не могла заспокоїтися, коли я їй відмовила у грошах. – Іринко, зрозумій, Світлана була першою, ми вже взялися її квартиру виплачувати, зараз ні туди, ні сюди, а ти ж нічого не говорила про те, що плануєш заміж виходити, – спробувала пояснити я дочці. Та вона мене просто не чує, вважає, що я її і в дитинстві менше любила, і зараз. А я просто не знаю, що мені робити, бо ситуація склалася дуже неоднозначна
Життєві історії 0
– Мамо, це не чесно, я така ж твоя донька як і Світлана. Не розумію, чому ти робиш таку різницю? Це несправедливо, – моя молодша дочка Ірина не

You cannot copy content of this page