Коли чоловіка не стало, троє дітей приїхали на прощання, заспокоювали матір і підтримали її. А наступного дня поїхали в місто і Ганна залишилася одна. Чекала дзвінків і візитів дітей, тільки лише й цим жила, але марно, діти не мали на матір часу. – Мамо, ну не хвилюйся, ми тебе любимо! – казала Олена, середня донька. – Ти ж сильна, ти ж усе зможеш
Одного разу Іван, добрий чоловік та люблячий батько, не прийшов додому. Дружина, Ганна, спочатку подумала, що він затримався, як завжди, на полі чи у господарстві. Та за кілька
З Німеччини в Україну Наталя повернулася перед Різдвом, зароблені гроші дітям віддала і планувала вже залишитися вдома. – Мамо, а чому ти не хочеш знову поїхати в Німеччину на заробітки? Ти ж нам завжди казала, що все робиш для нас, і ми хочемо, щоб ти допомогла нам, поки ще можеш, – знову просили матір донька та син
Наталія довго та важко працювала в Німеччині. Кожен день її життя був схожий на попередній: ранній підйом, трудовий день, що тягнувся до пізнього вечора, і короткий сон, щоб
Олю, я прошу тебе, давай не будемо розлучатися, – подзвонив якось чоловік. – Мама досі не може одягнути те кольє з діамантами, каже, що совість не дозволяє їй. – Це добре, можливо, хоч в свекрухи є совість, раз у тебе її немає. Роман дуже хотів помиритися і, в той вечір, десять разів дружину набирав
Ольга прискіпливо вивчала цінники у будівельному магазині. Жінка вибирала цікаві шпалери для дитячої кімнати, порівнюючи якість та вартість кожного рулону, дуже добре вираховувала щось. Поруч з нею крутилися
Брат привів невістку жити до бабусі в квартиру, але ні він, ні його дружина доглядати стареньку не хочуть, тому туди щодня їздить наша мама, годує бабусю, миє, одягає її. Але невістці це дуже не подобається. – Ото свекруху маю, щодня тут порається на кухні і риється в наших речах
Дуже прикро, коли в родині бувають непорозуміння, але ще гірше, коли ці непорозуміння через житло, адже ти розумієш, що їм може не бути ні кінця, ні краю. Ти
Про те, що мій син розлучається, я дізналася від невістки, вона мені повідомила сама, що він вже заяву написав у РАЦСі. Для мене це була велика несподіванка і розчарування, адже причиною всіх цих подій стала жінка, якась незнайома мені пані, яка зруйнувала синову сім’ю. Мені так хотілося пошкодувати невістку, сказати, що я її, як рідну доньку люблю і не можу пробачити сина, але й відмовитися від нього не можу, адже це дитина моя. Але Аліна була настроєна рішуче
Моя життєва історія та, на жаль, для мене сумна, починається звичайно, як у багатьох сім’ях: чоловік, жінка, син, невістка і маленька онучка. Я завжди була щаслива, коли бачила
Мій брат, коли одружився, то невістку привів до мами в квартиру. Я тоді окремо жила, в чоловіка, тому зрідка бувала у них. Якось мама мене на Різдво запросила до себе. Ми з чоловіком поїхали, сіли за святковий стіл, мама все крутиться, бігає сама, страви носить, прибирає, а невістка сидить і не поворухнеться. Я все чекала, коли вона встане і допоможе їй, але вона й не думала це робити, ще й дорікнула мамі, що та картоплю вже холодну на стіл поставила. Ну тут я вже не могла змовчати
Ще коли мій брат лише одружився, він відразу привів свою дружину жити до нас додому, в квартиру нашої мами. Я вже на той час була теж заміжньою та
З Вірою ми дружили багато років, вона була моєю найкращою подругою, я добре знала її. Коли ми вийшли заміж обоє, то теж гарно спілкувалися. Але Віра мені нічого не розповідала про своє сімейне життя, на відміну від мене – я з нею ділилася усім про наше життя з чоловіком. Про що зараз неймовірно шкодую
Я довго вагалася, чи варто писати цю історію. Можливо, мені краще просто залишити її в пам’яті, але, чесно кажучи, з часом вона стає все більш важчою для мене
Мама моя хоче поговорити про щось з тобою, вона каже, що це дуже важливо, – сказав Марині якось чоловік. За пів години на порозі з’явилася свекруха. Вона, як завжди, була гарно одягнена з красивою зачіскою, адже добре доглядала за собою. – Невістко, ти маєш половину своєї квартир оформити на мого сина, бо в нас в родині ще такого не було, щоб чоловік жив у дружини
Марина похмуро розглядала чергову подряпину на паркеті – то був слід від недавнього візиту її свекрухи. Тамара Вадимівна знову приходила з “добрими порадами” і примудрилася подряпати підлогу, пересуваючи
Я забігла після роботи додому, щоб взяти гроші і в супермаркет піти, сподівалася купити дещо зі знижками до свят. Стала шукати гроші, а їх ніде немає. Вже розхвилювалася, бо сума там була чимала, але де тільки не дивилася – немає. Різні недобрі думки крутилися вже в голові, а потім я згадала, що в нас же моя рідна сестра гостює і аж недобре стало
Ми живемо з Олегом разом вже більше п’яти років у шлюбі, і я завжди вважала, що мені дуже пощастило мати такого чоловіка, адже весь цей час ми крокували
Ну що, бізнесменка? – буркнула свекруха з порогу. Олена опустила очі, адже відчувала свою вину, що дуже пізно повернулася з роботи і чоловікові не приготувала вчасно вечерю. – Дружина, в першу чергу, має про чоловіка свого думати, а не про заробітки якісь. Чоловік її голодний вдома сидить, одяг у нього не прасований. Щоб ти робила, якби не я? Сину, не мовчи, скажи ти вже щось їй, нарешті, – не вгавала свекруха
Олена втомлено сіла на старий диван, тримаючи в руках зошит, в який вона записувала усі сімейні витрати на продукти і різні. Ще один місяць добігав кінця, а грошей

You cannot copy content of this page