Коли наша мама занедужала, батько ще трохи з нею пожив і пішов до іншої. Потім мама потрапила в стаціонар. Лише тоді я вперше побачила батькову нову дружину, але гадки ще не мала, що вона за людина така
Досить таки багато років вже минуло з тих часів, а важка образа мене не покидає, на жаль. Почуття зради і смутку постійно на душі залишаються. Я вирішила написати
На Різдво я захворіла і мій чоловік з дітьми самі до свекрів пішли. Там гостей більше не було, лише брат мого чоловіка Іван. Чоловік приніс сумні новини від батьків. Я вже 100 разів пошкодувала, що з ним не пішла
Нещодавно я дізналася, що мої свекри свою квартиру та дачу переписали на свого молодшого сина, рідного брата мого чоловіка Сергія. Сергій сам мені про це сказав. Склалося так,
31-го ввечері сестра моя з чоловіком до нас приїжджала, купили автомобіль новий дорогий. Я промовчав, коли вони сиділи за столом, а як поїхали додому став у мами розпитувати, де гроші взяли на це. Сестра не працює, зять заробляє мало, а тут коштовність така. Мама нічого не приховувала, сказала мені правду, я навіть розмовляти з нею не хочу тепер
Батько мій, коли був ще живий, то завжди говорив, що доньці, моя рідна старша сестра Ольга, вони з мамою квартиру купили, коли вона виходила заміж, то й мені
З минулого літа мама моя в Португалії євро заробляє. Коли їхала, дуже просила мене, щоб я доглядала лежачу бабусю, обіцяла квартиру поділимо на двох. Я погодилася. Дуже важко було, адже живу окремо, є у мене діти і чоловік. Коли я не справлялася, наймала доглядальницю, свої кошти лише платила, пенсія бабусі йшла на неї одну. Мама жодного євро не дала. Як же я зараз шкодую про це
Я б ніколи подумати не могла, що найрідніша людина так вчинить зі мною, адже довіряла їй, як нікому іншому. Справа в тому, що у мене був дуже недобрий
8 місяців я в Італії за 800 євро працюю, вдома мене чекає лише чоловік. І наче добре мені тут, наче й скаржитися немає на що, думала ще довго буду на заробітках. Та нещодавно родичі мені стали дзвонити, тепер мені життя немає і тут
Я вже 8 місяців в Італії працюю, радію дуже, що роботу знайшла і маю житло. З цим мені, щиро кажучи, дуже пощастило. Я відразу стала працювати в сеньйори,
Коли донька моя з онуком поїхала в Іспанію, я залишилася сама. Їй там дуже пощастило: сімейна пара іспанців-пенсіонерів їй пів будинку виділили з окремим входом, Оксані роботу знайшли, онука влаштували в школу. Я ще якось трималася, а потім стала часто хворіти. Оксані нічого не говорила, щоб не хвилювалася вона, а коли потрапила до стаціонару, то вже подзвонила. Та донька дуже здивувала мене
Коли моя донька виїхала до Іспанії, я залишилася сама. Оксана обіцяла, що як тільки в Україні стане спокійніше, то вони з онуком повернуться, а поки за кордоном трохи
В Італії я вже 7 років на заробітках була, а на це Різдво повернулася, вирішила, що більше туди не поїду, ще й чоловік пити перестав, тому вдома тиша та спокій. Гроші я розділила між своїми доньками, та мала ще свою частину – 15 тисяч євро. Я тоді ще й гадки не мала, чим вони мені обернуться
Я в Італії працюю вже більше 7-ми років. Поїхала сюди, звісно, не від хорошого життя. Та й, правду кажучи, я не зустрічала тут жодної української жінки, яка приїхала
Колишній мій зять моїй доньці подзвонив, вони вже давно розлучені. Сказав, що у Львові живе, розійшовся з тією жінкою, заради якої мою доньку залишив і просив Світлану до нього повернутися. Я вмовляла її не робити цього, та донька мене не послухала. Тепер дзвонить і плаче, дитину чекає, а я не беру телефон
Я давно вже немолода жінка, мені 57 років. На жаль чоловіка не стало давно, тому я вже чимало років сама. Важко було сприймати втрату, адже він у мене
5 років, як я вже в Америці з чоловіком та дітьми живу. Вдома мама з татом залишилися. Та я ніколи не хвилювалася за них, бо там сестра жила з чоловіком. Я, як мала змогу, завжди сестрі для батьків гроші передавала, хоча добре знала, що вона бере ще й собі. А місяць тому Ірина мені дзвонить, сердита така, навіть не привіталася – ти маму забирати до себе плануєш, я вже 5 років гляділа її, тепер і твоя черга
Я в Америці вже 5 років живу. Не буду говорити, як мені було важко потрапити раніше сюди і скільки мені це все коштувало грошей, часу, терпіння та здоров’я.
Я пів року в Польщі була на заробітках, батьків стареньких самих залишила в селі. Щомісяця подругою гроші мамі передавала, казала, щоб вона собі з татом щось купувала, а решту складала мені. Та коли я повернулася, мама мені дала лише 800 євро, а решту сказала, що на себе витратила. Мої батьки прості сільські пенсіонери. Ну куди вони могли витратити кошти такі
Зараз мені вже 47 років, особисте життя моє, не склалося, на жаль. Справа в тому, що я народилася і виросла в селі. Нас в батьків було двоє з

You cannot copy content of this page