fbpx
Життєві історії
Свекруха в першу чергу попросила прощення за свою колишню поведінку по відношенню до мене. Цікавість не давала спокою, я запитала, що ж послужило тому, що вона поміняла своє ставлення до мене. Від почутого мені стало сорoмно за свої думки

Я хотіла дуже давно написати статтю по темі відносин зі свекрухою, але поки не зібралася з думками.

Днями перебираючи пошту, я натрапила на цю історію. Публікую. За матеріалами

Після весілля, ми з чоловіком вирішили переїхати в інше місто. Ми швидко підібра ли житло, облаштувалися на новому місці.

Через рік у нас наpoдилася донечка. У чоловіка була відпустка, тому всі справи після виписки з пoлoгового будинку ми робили разом.

Я навіть не відчула труднощів. Мені так подобалося займатися домашніми справами і дитиною разом з чоловіком. Періодично до нас в гості приїжджала моя мама, але на жаль вона не могла довго знаходиться у нас з-за роботи.

Відпустка чоловіка добігала кінця, а у дитини почали прорізатися перші зубки, що мене трохи лякало. Дочка спала неспокійно і постійно вередувала.

Чоловік «обрадував» мене новиною про приїзд свекрухи. Я була засмучена, адже відносини з нею у нас не склалися з самого початку наших відносин з чоловіком. Я вже подумки і морально налаштовувалася на приїзд свекрухи.

По приїзду свекруха мене здивувала. Її наче підмінили, вона вела себе по відношенню до мене, як з дочкою. Подаруночки навіть привезла, хоча до цього вона просто на дух мене не переносіла. Але мені все одно не подобалося таке сусідство і я була завжди в напряг.

Боялася щось зробити, що їй би не сподобалася, відчувала себе як в гостях. Я намагалася менше потрапляти на очі і постійно займалася якимись справами.

Свекруха до кінця тижня повинна була виїхати, але чоловік порадував мене і повідомив про те, що, вона залишається ще на 3 тижні.

Я була дуже засмучена цією новиною хоч і вона мені добре допомагала з малятком, готувала їжу, вела себе зі мною дуже люб’язно. Але я не могла розслабитися і жити нормально, коли в квартирі є стороння людина …

Читайте також: – РОЗКАЖИ ВЖЕ, НАРЕШТІ, СВОЇЙ ДИТИНІ, ХТО ЇЇ БАТЬКО. І ЯК ТИ ЇЇ НАГYЛЯЛА. Я ЧУЖУ ДИТИНУ ВИХОВУЮ, НЕХАЙ ЗНАЄ, ЩО ПОВИННА БУТИ МЕНІ ВДЯЧНА! – Я ДО ОСТАННЬОГО НЕ ХОТІЛА В ЦЕ ВІРИТИ

Я намагалася не показувати своє невдоволення, але свекруха все одно відчула недобре і вирішила поговорити.

Свекруха в першу чергу попросила прощення за свою колишню поведінку по відношенню до мене. Цікавість не давала спокою, я запитала, що ж послужило тому, що вона поміняла своє ставлення до мене.

Виявилося, що вона хвoра, стpашнoю невилiковнoю хвoрoбою. Від лікyвання вона відмовилася, пояснивши це тим, що хоче провести своє життя в колі сім’ї. Мені дико стало сорoмно за свої думки.

Після розмови, свекруха прожила у нас ще чотири місяці, за цей час ми здорово з нею подружилися. Вона ділилася зі мною рецептами улюблених страв, допомагала з прибиранням і вихованням дочки. Зараз коли її вже немає, ми часто готуємо її улюблені страви і згадуємо її.

Шкода тільки, що так пізно наші відносини налагодилися…