На Осипа влаштовували оглядини вільсі – малося на увазі спостереження за деревом і визначення тієї пори, коли воно почне цвісти. Також 17 квітня слухали цвіркунів, спостерігали за поведінкою бджіл і намагалися зрозуміти, коли можна виставляти вулики, пише Depo.Закарпаття
Зазвичай вже на Йосипа з’являлися вільхові “сережки”, які відрізнялися особливою красою. Люди раділи цьому явищу, оскільки воно не тільки радувало око, але також пророкувало відмінний урожай зернових культур.
Говорили 17 квітня так: “Перша ластівка – не весна, її на крилах журавель приносить”. У цей день чекали прильоту журавлів, якщо раніше вони не повернулися з теплих країв, після чого вже вважали, що весняні дні остаточно настали.
У народному календарі свято 17 квітня трактується наступним чином. Вважалося, що в день Йосипа свій голос подає журавель і цвіркун. Оскільки журавлів вважали захисниками від зла, їм часто молилися про захист від сильних вітрів і злих сил.
Народні прикмети на 17 квітня
Якщо схід золотисто-рожевий, то погода найближчим часом буде дуже хорошою
Заспівав цвіркун 17 квітня – пора їхати в поле і починати роботи
Береза розпустилася раніше вільхи – прикмета, яка свідчить про те, що літо буде посушливим, і навпаки
Якщо на вільсі багато шишок, то ячмінь вродить
Дощ пішов – значить, вся весна буде похмурою, з великою кількістю опадів
Вітер 17 квітня дме з північного боку – чекай дощів. Якщо ж вітер дме з півдня, то добре ярові рости будуть
Багато березового соку – прикмета, що сповіщає про те, що влітку буде багато дощів
Коні голови закидають – буде дощ. Якщо вони голосно хропуть – це віщує нещастя.
У 2017 році 17 квітня – Світлий понеділок.
Великодній понеділок зветься Обливаним, або Поливаним. З давніх-давен юнаки з відрами, повними води, ще вдосвіта ходили по хатах, де жили дівчата на виданні, та обливали їх. Ті ж натомість дарували хлопцям писанки на знак вдячності. Вважалося, що облита дівчина швидше вийде заміж за коханого хлопця. Зустрічалися звичаї, коли дівчина мала встигнути подарувати юнаку писанку, щоб той її не обливав, або ж дівчата ховали писанки за пазухою, а юнаки намагалися їх відібрати (але це вже більше схоже на залицяння).
Якщо дівчина поверталась додому сухою, для неї це було ганьбою. Тому дівчата робили все задля того, щоби їх облили, адже це свідчило про серйозні наміри парубка, котрий зазвичай обливав тільки ту, яка йому подобалась. Відповідно, на знак взаємності він отримував писанку або вишиту хустину. Щоправда це означало, що танцювати на великодніх святкуваннях він має лише з нею.
Читайте також: “МОВНА ШИЗА ЗАРАЗНА?”: ВІДОМА ПИСЬМЕННИЦЯ ВЛАШТУВАЛА РОЗНОС ЧЕРЕЗ “КУЛІЧІ” В УКРАЇНІ