Українці Сьогодні

В той день з самого ранку Зої зіпсувала настрій свекруха. Вона зранку стала шукати гроші, і не виявивши їх у сумочці, звинуватила невістку в тому, що це вона взяла їх. – Знаю, що це ти нишпорила по закутках, аби привласнити мою пенсію! От я пригріла змію під боком, – не вгавала свекруха. Зоя виправдовувалася, як могла, але марно. Від безсилля та розпачу по щоках потекли сльози

– Скільки їй років? Всього 38? А я думала, що всі 50, – здивовано

Життєві історії 0

Я ледве дійшла до своєї кімнати, так мені було прикро. Не дай Бог комусь таке пережити – розуміти, що ти заважаєш своїй дитині, як вона сама сказала, “крутишся під ногами”. Прикро мені ще й тому, що я все життя жила заради дітей, я одна без чоловіка виростила сина та дочку. Після розлучення заміж не вийшла, діти школярі вимагали, щоб у сім’ї не було вітчима. Було тяжко і морально, і матеріально, але я впоралася, а тепер я їм не потрібна

– Мамо, тобі давно пора вже від нас з’їхати, – заявила мені донька. Вона

Життєві історії 0

В селі Галину всі дуже шкодували, бо чоловік тоді дуже якось не по-людськи з нею повівся. Її щастя в одну мить розбилося тоді, як вона до сусідки за грушами пішла. Та давно її до себе запрошувала, мовляв груша добре вродила, треба позбирати, бо гниють. То був обід, Галина подумала, що сусідки нема вдома, і сама стала під грушею з відерком і стала збирати солодкі плоди. Стояв нестерпно терпкий і солодкий запах серпня, раптом Галина почула, що з хати Оксани чується голос її Остапа

– Якою ж ти стала, Галино! Та тебе і не впізнати! – сплеснула руками

Життєві історії 0

Чоловік не міг зрозуміти, чому Софія вважає, що її мама – це остання людина, в якої варто просити допомоги. – Не розумію, чому ти не можеш покликати свою маму? Це ж її рідний онук! – здивовано спробував з’ясувати він. – Ти не знаєш моєї мами. З нею у нас буде більше проблем, ніж допомоги, – пробувала пояснити чоловіку Софія, яка опинилася в нестандартній ситуації, і не могла придумати, як її вирішити

– Не розумію, чому ти не можеш покликати свою маму? Це ж її рідний

Життєві історії 0

Ще перед весіллям я добре знала, що в мого чоловіка вже й дружина, до мене була, і дитина була в них у шлюбі. Але Петро був чудовою людиною, тому я вірила, що він відвернеться від неї, а буде кохати лише мене і приносити гроші лише в нашу сім’ю. Чимало часу у нас все так і було, але свекруха часто бігала до тієї невістки, горнулася до неї і Петрові телефонувала часто: то кран прийди їм відремонтуй, то продукти своїй дитині купи, то на вихідні забери сина. А в кінці місяця сама прибігала до мого чоловіка по гроші для онука. Мені все дуже зіпсувала свекруха

А десь декілька років тому я познайомилася з чоловіком. Петро при першій же зустрічі

Життєві історії 0

Мама чоловіка після весілля запросила нас жити до себе, Іван теж вмовляв мене, казав, що мама його не вічна, її квартира дістанеться нам, адже він у неї один, тому мені немає сенсу відмовлятися. Я погодилася на це, спочатку щаслива від того була, а тепер, ось, дуже шкодую

Так склалося, що заміж вийшла я вже не зовсім молодою, якщо так можна сказати,

Життєві історії 0

Донька в декреті була, один зять працював, а всі ті гроші, які я висилала, витрачалися строго на будову. Зять навіть спеціальний зошит з витратами завів, в якому записував де, що, коли і за що купив, щоб переді мною звітувати, такий чесний був. Я від нього тих звітів не вимагала, бо довіряла йому, а інакше я йому всі гроші не висилала б. Коли вже будинок був майже готовий, і залишалося лише жити і радіти, моя донька мені зателефонувала в Грецію і повідомила, що хоче розлучатися. – Як розлучатися? Ти що таке кажеш? У тебе ж такий добрий чоловік. Що ти собі таке вигадала? – кажу. – Я його розлюбила. Молода була, не розуміла, що роблю. А тепер я зустріла справжнє кохання, і я хочу розлучення, – наполягала на своєму донька

– Знову дай? Скільки можна? Я ж в минулому місяці тобі вислала тисячу євро?

Життєві історії 0

Як і домовлялися, в суботу зранку до воріт під’їхала красива чорна автівка, з якої вийшла Марта і якийсь чоловік середнього віку. Люба глянула через вікно, і не зрозуміла, вона подумала, що цей чоловік – батько Мирослава, бо на вигляд йому було мінімум 45 років. Спитати доньку вона не встигла ні про що, бо Марта зайшла в хату із словами: – Мамо, тату, познайомтесь – це Мирослав

З Мартою спочатку говорила мама, а коли в неї аргументи закінчилися, то з донькою

Життєві історії 0

Я і сама не можу повірити, що так сталося, бо за 14 років мого заробітчанства такого ще не було – скільки б сумок не передала, всі додому доїжджали. Водії все уважно підписують, так що я сподівалася, що і цього разу саме так і буде. І треба такому статися, щоб одна сумка загубилася, та ще й та, яку я для невістки приготувала. Тепер вона просто не вірить, що ця сумка існувала. – Так і скажіть, що ви нам нічого не привезли. Ну от навіщо вигадувати, що у вас сумка загубилася? – фиркнула невістка і стала збирати дітей

– Так і скажіть, що ви нам нічого не привезли. Ну от навіщо вигадувати,

Життєві історії 0

Коли я зустрів іншу, то вирішив відразу залишити дружину, адже говорити неправду Наталі я не міг. Без зайвих слів, я залишив їй квартиру, адже сподівався, що збудую собі нове щасливе життя вже з іншою. Та з часом я став все частіше згадувати Наталю, адже ми з нею так добре чимало років жили. Якось ввечері я вирішив написати їй і дізнався про її життя дуже багато цікавого

Ми з дружиною Наталкою прожили майже 8 років разом у шлюбі. За весь цей