Свати знайомитися не приїхали, вони живуть доволі далеко і відразу попередили, що нічим, крім домашніх продуктів, вони не можуть допомогти. Але неабияк зраділи, що у зятя є квартира, і їм не доведеться хоч про житло для доньки дбати. Я була настільки засмучена, що навіть весілля не хотіла робити, але син і не наполягав, вони просто розписалися. Здавалося б, тут можна б було мені і видихнути, але великі справи лише починалися. Ні син, ні невістка не мали стабільної роботи, тому за комуналку платила я, а продукти, як і домовлялися, передавали з села свати
– Я думаю, Тамаро, тобі не варто так поспішати з рішенням. Все ж, це
Ну що, бізнесменка? – буркнула свекруха з порогу. Олена опустила очі, адже відчувала свою вину, що дуже пізно повернулася з роботи і чоловікові не приготувала вчасно вечерю. – Дружина, в першу чергу, має про чоловіка свого думати, а не про заробітки якісь. Чоловік її голодний вдома сидить, одяг у нього не прасований. Щоб ти робила, якби не я? Сину, не мовчи, скажи ти вже щось їй, нарешті, – не вгавала свекруха
Олена втомлено сіла на старий диван, тримаючи в руках зошит, в який вона записувала
Ти запитай, чи ти йому без грошей потрібна? – каже мені донька. – Мамо, ну ти собі і надумала – на старості років за італійця заміж виходити! – До чого тут гроші? Я ще навіть не погодилася, – кажу. – То що тобі заважає купити квартиру внучці? Мамо, за два роки ти вже, напевно, чимало склала, а весілля ми плануємо робити на наступний рік, то ж за рік ти ще назбираєш грошей, і зможеш гонорово внучці на весілля ключі від квартири подаруєш, – мріє моя дочка
– Ти запитай, чи ти йому без грошей потрібна? – каже мені донька. –
Мамо, ти чого така на мене ображена? Ти ж самостійна, доросла людина, у тебе все гаразд. Ти не потребуєш, щоб я постійно була поруч. У тебе своє життя, а в мене – своє. Відколи чоловіка не стало, доньки часто приїжджали до мене – підтримували, допомагали, привозили продукти. А, як пів року минуло, то змінилося дуже усе
Я не можу точно сказати, коли саме це сталося, але після того, як чоловіка
Ми на Новий рік з друзями їдемо відпочивати, вже й готель забронювали, – каже мені моя донька Орися. А я сиджу, слухаю, вже підозрюю, до чого вона клонить, але мовчу. – Мамо, а діти з тобою залишаться, – вже вирішила вона за нас обох. – Це не надовго, всього на 3-4 дні, – каже. Орися була впевнена, що я їй не відмовлю, от тільки цього разу я була змушена її розчарувати. – Я не можу, – спокійно кажу. – У мене теж є плани. Треба було бачити вираз обличчя доньки
– Ми на Новий рік з друзями їдемо відпочивати, вже й готель забронювали, –
Мамо, вибач, але цього року ми з Оленою вирішили поїхати до її батьків. У нас свої плани. Дуже шкода, що не зможемо бути з тобою. Але давай якось іншим разом побачимося. Ти не ображайся, а зрозумій мене, я їм не можу відмовити. Обов’язково будемо наступного разу у тебе на Різдво. Не ображайся. Добре? – Сину, ти ж обіцяв, що приїдеш. Це ж Різдво. Як же ж так, – розчаровано мовила мати, схилившись біля пічки, яка одна ділилася з нею теплом на старості років
Ірина Олексіївна сиділа на старому дерев’яному стільці в своїй затишній кухні. Вікна були завішані
Про зраду чоловіка Вікторія дізналася не від чужих людей, а від нього самого. Він тоді якраз з Києва додому на тиждень приїхав, працює зараз в столиці. Привіз гроші хороші, гостинці, все як завжди, але Вікторія побачила, що якийсь він не такий, дуже багато їй уваги приділяє, ніби відчуває за собою якусь вину
У цей вечір Вікторії було по-особливому сумно. Зима накрила Київ снігом, але це не
Уявляєте, свахо, мені Миколай приніс нову пральну машину. Я навіть не сподівалася, – поділилася радісною новиною по телефону мама мого зятя. Я знала, що і зять, і моя дочка непогано заробляють, але пралка на Миколая для свахи – це занадто. І хоч мені стало трохи не по собі, адже мені таких дорогих подарунків діти не дарують, та я вирішила, не звертати на це увагу. До того ж, наближався мій день народження і я подумала, що свасі на Миколая щось значуще подарували, а мене діти уважать на ювілей, але на дні народження я була відверто засмучена
– Уявляєте, свахо, мені Миколай приніс нову пральну машину. Я навіть не сподівалася, –
Коли син сказав матері, що одружується, Марія дуже зраділа, але новина, що він приведе невістку додому – засмутила її. Мати чомусь весь час думала, що син кудись свою дружину поведе, але вибору в неї не було, тому вона перебралася в найменшу кімнату в квартирі, аби дітям добре було. Лише рідна донька не зрозуміла цього і попросила в матері гроші за частину своєї квартири. Марія тоді ще не знала, що задумала невістка її
Марія Степанівна ніколи не могла б навіть передбачити, як складеться її старість. Жінці завжди,
Весілля має робити сваха, вона у нас он яка багачка, – каже мій майбутній сват, докидаючи собі в тарілку весь сир. – Та ви не думайте, ми теж щось допоможемо, – поспішила виправити чоловіка його дружина. – Ірино, ну ти скажеш? Чим ми поможемо? Сваха заробляє по тисячі євро в місяць, а ми по кілька тисяч гривень всього. Різницю відчуваєш? – сват не мав наміру відмовлятися від свого переконання, що за все маю платити я
– Весілля має робити сваха, вона у нас он яка багачка, – каже мій

You cannot copy content of this page