– Петро почав приходити додому пізно, мовляв, затримався на роботі, а згодом — і раз на два-три дні, пояснюючи це відрядженнями. Але серце не обманеш. От і моя Люда відчула недобре. Після чергового зникнення-повернення приперла Петра до стінки: доки так триватиме. Він і зізнався, що має іншу, більше того, вона чекає дитину. А тут сваха колишня телефонує, що хоче з внуком погуляти. А я давай розпитувати про нову сім’ю зятя
– Петро почав приходити додому пізно, мовляв, затримався на роботі, а згодом — і
Валя з дітьми переїхала доглядати за мамою, а чоловік подав на розлучення. До себе тещу забрати її колишній чоловік відмовився, платив аліменти. Майже всю цю суму Валентина віддавала за квартплату. Мама свою пенсію збирала, на прохання дочки допомогти хоча б з продуктами, відповідала: «Скажи спасибі, що ти зі своїми дітьми тут живеш безкоштовно»
Нова сусідка. Тетяна з чоловіком півтора роки тому купили квартиру і відразу в неї
Жили ми з чоловіком добре. Та якось я дізналася, що у нього є інша. Він писав їй листи. Вона мама двох дітей, 38 років їй, вона сама не так давно розлучилася з чоловіком. Я дуже хвилювалася, а пару тижнів тому сіла і написала їй листа на дев’яти сторінках, без образ, про свої почуття, про те як люблю його, як каюсь в скоєному і прошу її не повторювати мою помилку. Багато писала, все виплакала. Вона відповіла відразу
Жили ми з чоловіком добре. Та якось я дізналася, що у нього є інша.
Влітку Богдан та Зоя збиралися їхати на море без дітей. Та у Богдана не склалося на роботі. Дружина поїхала сама. За кілька днів до закінчення терміну відпочинку він поїхав до коханої дружини. Без попередження. Сумнів, що бозна-звідки засіявся в його душі, спонукав Богдана поспостерігати за Зоєю здалека. Від побаченого, він мовчки розвернув машину й помчав додому. Приїхавши раніше від Зої, зібрав свої речі й зник до її повернення. Нічого нікому не пояснив, не залишив навіть записки. Незабаром повернулася Зоя. Нічого не підозрюючи, почала стукати в двері будинку
Влітку Богдан та Зоя мали їхати на море без дітей. Та у Богдана не
Зранку Галина почула шурхіт біля дверей. Глипнула очима, а в кімнату заходить донька з валізою.— Мамо! Мамо, більше ніколи не їдь від мене. Мені навіть цукерок не треба, і тих грошей зароблених тобою, теж – Катруся так сумувала за мамою, що не могла стримати сліз
Що важливіше… Чим старшою стає людина, тим важче їй повірити  у диво. Так, Галина
Тітка з сином зачастили до нас в гості кожен місяць їздити – приїдуть, носом покрутять і на цьому вся допомога. А мама їм і шашлики готує з наших поросят, і столи накриває, ще й повний багажник пакетів з домашніми продуктами їм в придачу дає. Та коли нам знадобилася допомога, тітка зажадала, щоб ми їй за це заплатили гроші
Невдячні родичі. Вам, напевно, теж зустрічалися ситуації, коли хтось із родичів через якусь проблему
А коли повернувся Панас з Америки, ступив на рідне подвір’я і зажурився. Добротна хатина заросла бур’янами, зяяла чорними дірами замість вікон. Дверей не було. Все, що було в будинку, зникло. Походив подвір’ям, зайшов у хату, де вітер гуляв, – і заплакав. Надворі осінь, а він без даху. «Оце так вберегли «добрі» сусіди», – подумав і пошкандибав до свого однолітка Петра, мовляв, пусти перезимувати. Той промимрив щось і відмовив. Повз хату якраз йшов сільський голова
А коли повернувся Панас з Америки, ступив на рідне подвір’я і зажурився. Добротна хатина
У Анни був наречений, і багато друзів. Та коли дівчина поїхала за розподілом, наречений став чиїмось чоловіком, друзі теж відсіялися. Залишилася вона зовсім одна. – Тоді я загадаю, щоб ти одружився з Ганною Василівною, і ми завжди були разом, як сьогодні! – сказала якось маленька Марійка, учениця Анни, і доля почула слова дитини
Доля. В той день на вулиці різко потемніло і пішов густий білий сніг. Анна
Моя мама вирішила, що наступні п’ять років я зобов’язана платити їй частину боргу, який залишився у мене перед бабусею. Мама перейшла всі допустимі межі, а коли зрозуміла, що я на поступки не піду, почала розповідати всім своїм знайомим і нашим родичам, що я погана дочка. Вона хоче, щоб я віддала їй бабусину квартиру, або, принаймі, її частку з продажу
Мама хоче забрати у мене квартиру. Я отримала бабусину квартиру. Вірніше, купила її у
Приїхала рідня чоловіка в п’ятницю ввечері. Я швиденько накрила стіл, ми добре посиділи, поговорили. Мало того, що вони приїхали до нас з пустими руками, погостювали у нас всі вихідні, а в кінці навіть дякую не сказали
Невдячні гості. Дуже гостинною я себе ніколи не вважала, але і терпіти не можу,

You cannot copy content of this page