Українці Сьогодні

Ми з чоловіком хотіли відправити маму на курорт в Моршин, вже і путівку придивилися, мамі 64 роки, їй відпочинок потрібний. А вона сказала, що не поїде, бо нема на кого дітей сестри залишити. От як так – я свого сина сама виховувала, мені ніхто не допомагав, а моя сестра вважає, що мама повинна виростити їй дітей

– Ми з сестрою давно заміжні, живемо окремо. Мама залишилася жити в нашому заміському

Життєві історії 0

Моїм батькам зараз майже сімдесят, то ж коли я до них приїжджаю з дітьми, їм складно нас приймати. Але вони постійно наполегливо нас кличуть. Ображаються, коли відмовляємося, – ти, мовляв, не хочеш привезти нам онуків, ми скучили, так не можна. Кажу, у нас з чоловіком справи в ці вихідні, приїхати не зможемо – ось, вічно у вас справи, які важливіші за батьків. Приїдеш – і знову знайома картина

– Так вийшло, що мої батьки народили мене пізно, і я обзавелася дітьми теж

Життєві історії 0

Мати чоловіка вмовила мене, щоб я жила з ними після весілля. Але я там довго не затрималася, бо було непросто жити з такою жінкою під одним дахом. Одного ранку я зібрала речі, забрала сина і поїхала до мами в село. Так, там воду потрібно в колодязі набирати, та й грубка на дровах, але мені було добре, як ніколи. Ніякого поспіху, дитина на свіжому повітрі. Вперше за довгий час я змогла відіспатися. Через півтора місяці Василь приїхав за мною. Він сказав, що поїде на заробітки, щоб купити нам житло, а мені сказав повертатися жити до його матері. Василь поїхав за кордон, а я повернулася до свекрухи

Коли ми одружувалися, то я відразу говорила чоловікові, що оскільки у нас свого власного

Життєві історії 0

Коли сваха зрозуміла, що я не жартую, вони встали з донькою, подякували, син пішов проводжати наречену в гуртожиток. Повернувся пізно, засмучений. Мамо, каже, Марина сказала, що жити на чужій неопалювальній дачі вона точно не буде. На наступний день подзвонила Нінина мама і сказала, що весілля теж не буде. Ніна повертається жити до них в село, з дитиною вони впораються якось самі. Ніна відразу припинила спілкування з моїм сином. Тепер син розмовляти зі мною не хоче, лежить цілими днями в своїй кімнаті на ліжку обличчям до стіни. Каже, що я в гонитві за квартирами зруйнувала їхнє сімейне щастя

Мені 55 років, синові – 22, він вчиться на останньому курсі університету. Я знала,

Життєві історії 0

Зараз донька мого чоловіка від першого шлюбу живе з нами. Я вже звикла до неї, вона хороша дитина. Та одного разу я повернулася додому після роботи і побачила у нас вдома колишню дружину Олега. Вона швидко встала і пішла. Коли я побачила у нас її вдруге, вона вже не так поспішала, навіть привіталася неохоче. А нещодавно я прийшла, а вона сидить спокійно на кухні і йти не збирається. Я пару годин сиділа в кімнаті голодна, лише коли вона пішла, взялася готувати всім вечерю. Так не має бути в сім’ї, у нас ще й однокімнатна квартира і я вирішила поговорити з Олегом

Зі мною і моїм чоловіком Олегом живе його 10-річна донька від попереднього шлюбу. Вірніше,

Життєві історії 0

Надія поїхала в Польщу на заробітки, а чоловіка і дітей залишила з своєю матір’ю. Зять біля тещі був недовго, зібрав свої речі і теж поїхав шукати щастя. Діти залишилися біля бабусі. Надія, влаштувавшись на новому місці, почала перераховувати своєї матері гроші на дітей. А ось Степан просто зник – ходили чутки, що він одружився і чекає поповнення в родині

Марія Кирилівна десять років жила під одним дахом зі своєю дочкою і зятем, а

Життєві історії 0

Коли ми нарешті купили будинок, мама чоловіка влаштувала нам сцену, мовляв, нам це вдалося лише завдяки їй, тому що коли ми жили в селі, вона нам допомагала – давала картоплю зі свого городу, овочі, яйця і м’ясо. А про те, що я на цих самих городах пропадала пів літа, поливаючи грядки і просапуючи картопляне поле, вона не згадувала. Найприкріше, що вона і зараз всім підряд розповідає про те, що допомагає нам у всьому: купує нам меблі в будинок, витрачає на нас всю свою пенсію, влазить в кредити. Тільки вона не знає, що я більше не мовчу, як раніше – я теж всім розказую, що ми не бачимо від батьків чоловіка ні копійки

Ми з чоловіком багато років жили в селі, де я працювала листоношею і збирали

Життєві історії 0

На Новій рік мені Тетяна сказала, що я – найкраща подруга у неї, таких ще пошукати потрібно. А нещодавно у мене зламалася пральна машинка. Зарплата у мене 5 тисяч гривень, жити на щось потрібно і я попросила позичити гроші. Подруга подумала, а потім поклала мені лист паперу на стіл: “Бери, пиши. І не забудь відсотки вказати і дату повернення”. Тетяна рік тому спадщину отримала, має великі гроші, а до мене так віднеслася

– Ще зовсім нещодавно, на Новий рік, Тетяна мені тут такі душевні пісні співала!

Життєві історії 0

Людмилі моїй 26 років, а зять старший за неї на 12 років. Заробляв Іван пристойно, до доньки ставився добре, нас поважав, вони не дуже часто в гості приходили, але, якщо ми просили допомогти, то зять завжди приїжджав, жодного разу не відмовився. Я думала, у них все добре, а потім виявилося, що у зятя є двоє дітей

Моя донька вийшла заміж, і аж після весілля, через три роки дізналася, що у

Життєві історії 0

Якось приходжу до сина додому, а у нього вже якась дівчина поселилася. Я їй кажу – Андрій Вам що, пропозицію зробив, що Ви сюди переїхали, Ви хто йому будете. А вона мені відповідає, що до одруження ще далеко, мовляв, поживемо – побачимо. Я так і сіла, це що ж виходить, вона йому навіть не наречена, не дружина, а живе в його квартирі. Я сину так і сказала, що не підтримую його, а дівчині порадила збирати речі і йти додому, поки не отримає заповітної каблучки

– Не розумію, коли син нарешті за розум візьметься! – зітхає шістдесятирічна Леся Іванівна.